Божков Анатолій Іванович

Божков Анатолій Іванович (23 вересня 1952 року, с. В’ячеславка Приморського району Запорізької області) — український генетик, біохімік, доктор біологічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту біології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, член правління Українських наукових суспільств: геронтологів і гериатрів, біохіміків і клітинних біологів, голова Харківського відділення суспільства клітинної біології України, голова Харківського відділення суспільства геронтологів і гериатров України, завідувач кафедрою молекулярної біології  і біотехнології біологічного факультету.

Біографія

Закінчив у 1975 році біологічний факультет Харківського державного університету.

У 1981 році захистив кандидатську дисертацію «Особенности реализации генетической информации у животных разного возраста и генотипа в связи с эффектом гетерозиса»; у 1993 році — докторську дисертацію «Молекулярно-генетические механизмы адаптации и гетерозис».

3 1975–1982 року — молодший науковий співробітник; з 1982–1991 років — старший науковий співробітник; з 1991 року — завідуючий відділом молекулярної біології та біотехнології Науково-дослідного інституту біології Харківського державного університету.

З 1999 року обіймає посаду директора Науково-дослідного інституту біології Харківського національго університету імені В. Н. Каразіна, а з 2006 року — завідувача кафедри молекулярної біології та біотехнології біологічного факультету.

Наукова діяльність

Галузь наукових інтересів — генетика, біохімія, біотехнологія.

Досліджує механізми розвитку та старіння біологічних систем. Показав, що зміна системи експресії генома в процесі адаптації пов’язана зі структурно-функціональною перебудовою внутрішньоклітинних мембран. Довів, що функціонування системи реалізації генетичної інформації здійснюється в навкологодинному ритмі, що є ендогенним ритмом біологічних систем і визначає результат взаємодії факторів довкілля з метаболічною системою клітини. Розробив концепцію епігенетичних механізмів старіння біологічних систем.

Є автором інтегральної гіпотези старіння.

Очолює Експертну раду з біології МОН України.

Голова спеціалізованої ради при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

Заступник головного редактора журналу «Альгологія», член редакційних колегій журналів «Биополимеры и клетка», «Проблемы старения и долголетия», «Вестник эндокринологии» і «Universitates».

З 1996 року очолює оргкомітет міжнародного симпозіуму «Биологические механизмы старения».

Відмінник освіти України, заслужений науковий співробітник.

Має більше 180 наукових праць, у тому числі 2 підручників і 2 монографії, підготував 11 кандидатів і консультував 1 доктора наук.

Навчальна діяльність

Веде загальні курси «Молекулярна біологія», «Біотехнологія» та спецкурси «Організація геному про- та еукаріот», «Методологія молекулярної біології та біотехнологічних досліджень».