Шкорбатов Юрій Георгійович

Шкорбатов Юрій Георгійович (13 серпня 1955 року, м. Харків) — український біолог, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділом генетики Науково-дослідного інституту біології; професор кафедри мікології та фітоімунології біологічного факультету.

Біографія

У 1978 році закінчив біологічний факультет Харківського державного університету. Протягом 1978–1982 років навчався в аспірантурі університету.

У 1987 році захистив кандидатську дисертацію «Електрокінетичні властивості клітинних ядер і хроматина у зв'язку з генетичними розбіжностями, функціональним станом клітин і зовнішніми впливами», у 2005 році — докторську дисертацію «Структурні та електрокінетичні властивості ядер клітин букального епітелію людини у зв’язку з дією фізико-хімічних факторів та зміною функціонального стану організму».

З 1978 по 1995 роки працює в інституті біології Харківського державного університету: старший науковий співробітник.

З 2006 року по теперішній час — завідувач відділу генетики.

З 1996 року — доцент, з 2007 року й по теперішній час — професор кафедри молекулярної біології та біотехнології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, з 2008 року — кафедри фізичної і біомедичної електроніки та комплексних інформаційних систем, з 2009 року — кафедри екологічної безпеки та екологічної освіти за сумісництвом.

Наукова діяльність

Наукові інтереси: дослідження клітинних механізмів відповіді на дію зовнішніх чинників, зокрема електромагнітних факторів і важких металів та дію стресових факторів на організм людини; питання біоінформатики, пов’язані з регуляцією генної активності.

Дослідив вплив зовнішніх фізичних і хімічних факторів і факторів внутрішнього середовища організму на ступінь компактизації хроматину та електронегативність клітинних ядер. Як експериментальний об’єкт було досліджено клітини букального епітелію людини, а також клітини рослин. Встановив вплив хімічних факторів: адреналіну, норадреналіну, гідрокортизону, мелатоніну, інсуліну, актиноміцину Д, циклогексиміду; а також вплив фізичних факторів: ультрафіолетового, лазерного, мікрохвильового випромінювання та електричних полів на ступінь компактизації хроматину та електронегативність клітинних ядер людини. Встановлено вплив на клітинне ядро змін у стані організму людини, які пов’язані з фізичними навантаженнями, циркадним ритмом та процесом старіння. На основі отриманих даних зробив висновок, що зміни електричного заряду ядра пов’язані зі станом хроматину та беруть участь у процесі регуляції функціональної активності генома в цілому.

Автор більш ніж 250 наукових робіт, двох методичних посібників, 5 патентів і авторських свідоцтвю.

1978 рік — член товариства генетиків і селекціонерів України імені М. І. Вавілова.

2000 рік — член Українського біофізичного товариства.

2004 рік — член Українського товариства клітинних біологів.