Гриценко Андрій Андрійович

Гриценко Андрій Андрійович (8 лютого 1948 року, смт. Гути Богодухівського району Харківської області) — український економіст, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач кафедри економічної теорії та економічних методів управління економічного факультету.

Біографія

У 1973 році закінчив економічний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького. Навчався в аспірантурі при кафедрі економічної теорії та економічних методів управління Харківського університету. У 1978 році захистив кандидатську дисертацію «Власність як категорія політичної економії (дослідження власності методом сходження від абстрактного до конкретного)».

З 1978 року розпочав викладацьку діяльність у Харківському державному університеті імені О. М. Горького — працював на посадах старшого викладача, доцента кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського державного університету.

У 1990 році захистив докторську дисертацію «Метод “Капіталу” К. Маркса і структура політичної економії у широкому значенні».

З 1991 року затверджений на посаді завідувача кафедри економічної теорії та економічних методів управління. У 1992 році присвоєно вчене звання професора.

Протягом 1995 – 2001 років обіймав посаду завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності.

З 2001 року очолює експертно-аналітичний центр Ради Національного банку України з питань грошово-кредитної політики.

З 2002 року працює заступником директора і завідувачем відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України.

У 2009 році обраний член-кореспондентом Національної академії наук України.

Наукова діяльність

Займається вивченням закономірностей економічного розвитку, проблем вартості, грошей і грошово-кредитної політики, інституційної архітектоніки.

Розробив концепцію сімісно-розділених відносин. Дослідив інверсійний тип ринкової трансформації, розвиток форм обміну, вартості і грошей, обґрунтував стратегію розширенного таргетування стабільності грошової одиниці.

Опублікував понад 200 наукових праць, зокрема 8 монографій і 15 навчальних посібників.

Головний редактор журналу «Економічна теорія».

Член бюро і вчений секретар Міжвідомчої координаційної ради з економічної  теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України.

Член президії і голова секції економічної теорії Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України.

Входить до складу редакційної колегії періодичного фахового видання з економічних наук «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». Серія «Економічна».

Підготував 10 кандидатів та 7 докторів наук.

Навчальна діяльність

Бере участь у підготовці фахівців за освітніми програмами «Економіка та економічна політика», «Економічна кібернетика», «Міжнародна економіка», «Маркетинг», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Облік і оподаткування», «Менеджмент організацій», «Бізнес-аналітика та міжнародна статистика» освітніми рівнями бакалавр та магістр.

Читає навчальні курси: політекономія, логіка економічного розвитку, економічна теорія.

Почесні відзнаки

Нагороджений Подякою Верховної Ради України

Нагороджений знаком «За наукові досягнення»

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України»

Нагороджений Почесною грамотою Правління Національного банку України