Каразінка - Внесок користувача [uk]

Соціологічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T12:48:15Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Соціологічний факультет|тип=факультет|дата заснування=1990|студентів=550|кольори=|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Мурадян Олена Сергіївна]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 3-й поверх, ауд. 3-46|веб-сайт=http://www.sociology.kharkov.ua/index.php/ua|герб=[[Файл:socio.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-53-72|E-mail=socio@karazin.ua}}

'''Соціологічний факультет''' — структурний підрозділ [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна]], що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Соціально-політичні та маркетингові дослідження», «Політологія», «Соціальні комунікації, реклама та зв’язки з громадськістю», «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю», «Соціальна робота», «Медіакомунікації», «Стратегічні комунікації та нові медіа», «Соціальні технології», «Соціальний менеджмент» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Соціологічний факультет у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна засновано в 1990 році. Це був перший соціологічний факультет в Україні.

За роки існування факультет очолювали: професор Віль Бакіров (нині ректор університету), професор Валерій Ніколаєвський, професор Віталій Лукащук, доцент Олена Мурадян.

На факультеті працюють 20 професорів та 55 доцентів і викладачів, навчається понад 550 студентів на денному та заочному відділеннях з не лише з України, але й Азербайджану, Грузії, Казахстану, Китаю, Молдови, Нігерії, Туркменістану.

Найкращим студентам факультету присуджуються почесні стипендії імені відомих учених-соціологів М. Ковалевського та О. Якуби.

Студенти-соціологи, соціальні працівники та політологи вивчають понад 100 різноманітних курсів, серед яких методологія та організація соціологічних досліджень, соціологія реклами, політична іміджелогія, соціальна політика, психологія масових комунікацій, теорія реклами, соціологія ринків, практичний маркетинг, теорія зв’язків з громадськістю, основи паблік рілейшнз, теорія партій та партійних систем тощо.

У 2011 році на факультеті відкрито прес-центр, що є базою практики для студентів, які вивчають соціальні комунікації.

Факультет має сучасну матеріальну базу.

== Структура ==
До складу соціологічного факультету входять шість кафедр:
* кафедра соціології;
* кафедра соціології управління та соціальної роботи;
* кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій;
* кафедра політичної соціології;
* кафедра методів соціологічних досліджень;
* кафедра медіакомунікацій.
А також ресурсний центр.

== Наукова діяльність ==
У травні 1996 року з ініціативи соціологів, політологів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна створено ''Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень''. Основною метою діяльності якого є сприяння науково-дослідній, соціально-технологічній і соціоінженерній діяльності на основі сучасних досягнень соціології, економіки, політології, правознавства, соціальної психології, урбаністики й інших соціальних наук.

Факультетом видається Вісник університету, серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи» та збірка наукових праць «Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства», що є фаховими.

Проводяться наукові семінари та міжнародні конференції з питань соціологічної науки та соціальної практики.

Соціологічний факультет має аспірантуру та докторантуру. На факультеті працює спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій із соціології за трьома науковими спеціальностями: 22.00.01 — теорія та історія соціології, 22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології, 22.00.03 — соціальні структури та соціальні відносини.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на соціологічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Соціально-політичні та маркетингові дослідження», «Політологія», «Соціальні комунікації, реклама та зв’язки з громадськістю», «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю», «Соціальна робота», «Медіакомунікації», «Стратегічні комунікації та нові медіа», «Соціальні технології», «Соціальний менеджмент».

Кожного року 6 кафедр факультету пропонують своїм студентам нові спеціалізації. На сьогодні це «Соціокультурна експертиза», «Соціальні структури та процеси», «Соціальні комунікації», «Методи соціологічних досліджень», «Політичний маркетинг і політичне консультування», «Політична соціологія», «Управління соціальними процесами», «Соціальний менеджмент», «Соціальна безпека».

== Партнери факультету ==
Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень.

Соціологічна Асоціація України.

НДІ соціально-гуманітарних досліджень.

Файл:Socio.jpg

2019-10-29T12:47:58Z

Ольга Левко:

Факультет психології Каразінського університету

2019-10-29T12:42:02Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем|тип=факультет|дата заснування=1952|студентів=500|кандидатів наук=|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Шульга Сергій Миколайович]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 3-й поверх, ауд. 3–5|веб-сайт=http://rbecs.karazin.ua|герб=[[Файл:rbeks.png|200px]]|телефон=+380 (57) 707-52-70|E-mail=radiophysics@karazin.ua}}

'''Факультет психології''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Психологія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет психології створено у 2000 році. Він став першим окремим факультетом психології в Україні. Наукова психологічна школа Харківського університету пов’язана з іменами видатних учених ХІХ сторіччя, серед яких Й. Шад, Л. Любовський, П. Ковалевський, О. Потебня, Д. Овсянико-Куликовський, О. Погодін.

Важливою подією у передісторії факультету було формування на початку 30-х років ХХ століття Харківської психологічної школи. У тодішній столиці України об’єднались О. Леонт’єв, О. Лурія, П. Гальперін, О. Запорожець та П. Зінченко, який у 1964 році очолив кафедру психології університету.

У 1972 році в університеті було відкрито відділення психології. Одним із видатних науковців того часу був Г. Середа, який завідував кафедрою психології до 1995 року.

З 2000 по 2008 роки деканом факультету був О. Лактіонов, який започаткував у вітчизняній науці дослідження з проблеми психології індивідуального досвіду. У цьому напрямку й досі активно працюють науковці факультету психології.

Разом з цим на факультеті психології виокремилися такі наукові напрями досліджень: психологія пам’яті, психологія розвитку, психологія здоров’я, статево-рольова психологія та сучасні педагогічні технології.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету психології входить чотири кафедри:
* кафедра загальної психології,
* кафедра прикладної психології,
* кафедра психологічного консультування і психотерапії,
* кафедра педагогіки.
До складу факультету також входять:
* науково-дослідна лабораторія психодіагностики,
* лабораторія розвитку,
* навчально-методичні кабінети з психології та педагогіки.

== Наукова діяльність ==
Вже традиційно науковий пошук на факультеті здійснюється в галузі психології пам’яті. Цей науковий напрям започаткував П. Зінченко. Школа психології пам’яті розвивалася співробітниками кафедри психології і учнями П. Зінченка: С. Бочаровою, Л. Жітниковою, В. Ляудіс, П. Невельським, В. Рєпкіним, Г. Рєпкіною, Г. Середою. Ними було здійснено значний обсяг теоретичних і прикладних досліджень, особливо у сфері навчання і інженерної психології.

Крім цього, сформувався напрям психології розвитку, який вивчає умови, джерела, закономірності і механізми психічного розвитку впродовж людського життя.

На факультеті видається періодичний Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія» і «Наукові записки кафедри педагогіки».

Проводяться дослідження у галузі політичної, медичної, кримінальної, інженерної, етнічної, екологічної психології і психології бізнесу. У науковій роботі беруть участь і студенти, які працюють в гуртках студентського наукового товариства факультету.

До складу факультету входять науково-дослідна лабораторія психодіагностики і лабораторія психології розвитку. На факультеті створена відповідно до вимог навчального процесу база з інформаційного забезпечення навчального процесу і наукової діяльності, яка постійно вдосконалюється.

На факультеті є комп’ютерна підтримка курсів, програмне забезпечення та обладнання для автоматизації психологічного експерименту, функціонує мультимедійна аудиторія та комп’ютерний клас .

Значна увага на факультеті приділяється всебічному розвитку особистості студента у науковій, культурній, спортивній сферах, підтримці студентського самоврядування. На факультеті працюють гуртки студентського наукового товариства.

== Освітня діяльність ==
Підготовка фахівців на факультеті психології здійснюється за освітньою програмою «Психологія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Студенти мають право проходити практику у різних організаціях, зокрема:

• освітніх та наукових установах,

• установах із пошуку кадрів (кадрових агентствах, центрах зайнятості, центрах профорієнтації),

• психологічних консультативних службах,

• правоохоронних органах,

• у галузі бізнесу (менеджмент, управління персоналом, маркетинг, реклама, PR тощо),

• соціальних організаціях.

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету є Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України та Інститут соціальної і політичної психології НАПН України.==

Файл:Rbeks.png

2019-10-29T12:41:53Z

Ольга Левко:

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Каразінського університету

2019-10-29T12:36:51Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу|тип=факультет|дата заснування=2005|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=в.о. декана [[Гуслєв Андрій Павлович]]|адреса=майдан Свободи, 6, північний корпус університету, 3-й поверх, ауд. 375|веб-сайт=http://international-relations-tourism.karazin.ua|герб=[[Файл:meo.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-52-90|E-mail=irtb@karazin.ua}}

'''Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу —''' структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна логістика і митна справа», «Міжнародний бізнес», «Міжнародні фінанси», «Міжнародна електронна комерція», «Міжнародне право», «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації», «Міжнародні відносини та регіональні студії», «Міжнародні відносини» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Науково-викладацька діяльність за напрямком «Міжнародні економічні відносини» в університеті почалась з 1995 року, для чого на економічному факультеті створена кафедра міжнародних економічних відносин. Логічним розвитком спеціальності стало створення у 2005 році факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу.

Навчальний процес, наукову, методичну та організаційну роботу факультету забезпечують близько 150 висококваліфікованих викладачів — професорів, доцентів, старших викладачів. Високому рівню підготовки фахівців на факультеті сприяє проходження викладачами стажування у провідних закладах вищої освіти України та інших країн світу. У процесі підготовки студентів факультету також беруть участь провідні викладачі економічного, юридичного, соціологічного, іноземних мов та інших факультетів університету, провідні спеціалісти обласної державної адміністрації, установ та підприємств м. Харкова.

Тематичний спектр наукової діяльності факультету містить у собі багато нагальних проблем, вирішення яких є важливим для розвитку сучасних міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу. Зокрема, це особливості розвитку національного ринку туристичних послуг, проблеми вдосконалення туристичної інфраструктури, економіка і організація туристичного бізнесу, туристично-рекреаційний потенціал регіонів та краєзнавчі дослідження тощо. На факультеті також здійснюється обмін досвідом роботи, проводяться проблемні та відкриті лекції й заняття, науково-методичні семінари.

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу запрошує на навчання за освітніми програмами: «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна логістика і митна справа», «Туризм», «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації», «Готельно-ресторанна справа», «Міжнародні відносини та регіональні студії», «Міжнародний бізнес», «Міжнародні фінанси», «Міжнародна електронна комерція», «Міжнародні відносини». Термін навчання — 4 роки. Зарахування на навчання до бакалаврату відбувається за результатами зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти та з урахуванням середнього балу атестата.

Студенти спеціальності «Міжнародні економічні відносини» та «Міжнародний бізнес» під час навчання, крім необхідних знань і навичок безпосередньо в галузі економічної діяльності і міжнародних відносин, опановують понад 2 тис. годин мовної підготовки, яка відповідає кваліфікації перекладача англійської мови. Вивчення другої мови (французької, німецької, іспанської) відбувається за вибором студента. Особлива увага приділяється аспектам економіко-математичного моделювання господарських процесів, що надає студентам можливість оволодіти методами розрахунку, аналізу та моделювання бізнес-процесів на міжнародному рівні, що вкрай важливо для практичних здібностей випускників.

Викладання дисциплін за спеціальністю проводитися профільною кафедрою, викладачі якої, крім теоретичних аспектів викладацької діяльності, мають практичний досвід роботи в професійній сфері.

Навчальний процес у межах спеціальності «Міжнародна логістика і митна справа» базується на таких дисциплінах: країнознавство, вступ до спеціальності МЕВ, світова економіка, міжнародна інформація та інформаційно-аналітична діяльність, економіка підприємства, міжнародні економічні відносини, міжнародне публічне і приватне право, економіко-математичне моделювання світогосподарських процесів, облік і аналіз ЗЕД, логістика, теорія і практика зовнішньої торгівлі, міжнародні фінанси, економіка України, система технологій, міжнародні організації, макроекономіка та мікроекономіка, товарознавство, основи митної справи, основи логістики, управління ЗЕД, митна експертиза, міжнародна логістика, стандартизація та сертифікація товарів та послуг.

Значний час приділяється мовній підготовці студентів спеціальності «Туризм», на що відводиться близько 2200 академічних годин. Загальна кількість годин з викладання англійської мови (як основної іноземної) відповідає підготовці перекладача. Вивчення другої мови (французької, німецької, китайської) відбувається за вибором студента. Значна увага приділяється практичній підготовці студентів. Навчальний процес передбачає низку виробничих практик та стажувань на близько 100 підприємствах Харкова та України. Викладачі кафедри не тільки викладають теоретичні основи туризму, а й мають практичний досвід роботи у сфері туристичного бізнесу.

Професійна діяльність випускників напряму підготовки «Міжнародне право» направлена на вивчення особливостей міжнародного права, міжнародного приватного права та приватного права іноземних держав, міжнародно-правового регулювання міждержавних відносин, правових механізмів співробітництва держав, державних установ, юридичних та фізичних осіб в рамках міжнародних відносин.

Навчальний процес за освітньою програмою «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації» та «Міжнародні відносини та регіональні студії» базується на таких дисциплінах: актуальні проблеми міжнародних відносин та глобального розвитку, геополітика та геостратегія в сучасному світі, методологія та організація наукових досліджень у галузі міжнародних відносин, іноземна мова спеціальності (англійська), інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики, теорія та практика перекладу за фахом (англійська), інформаційні війни в міжнародних відносинах, аналіз та прогнозування зовнішньої політики.

На факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу сьогодні навчається близько 1 300 студентів за денною та заочною формами навчання, зокрема іноземні громадяни.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу входять п’ять кафедр:
* кафедра міжнародних економічних відносин;
* кафедра туристичного бізнесу та країнознавства;
* кафедра міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки;
* кафедра міжнародного бізнесу та економічної теорії;
* кафедра міжнародної електронної комерції та готельно-ресторанної справи.
Також у складі факультету працює організаційно-інформаційний центр туристичного бізнесу та готельно-ресторанної справи.

== Наукова діяльність ==
Науковці здійснюють дослідження за науковими темами кафедр:
* кафедра міжнародних економічних відносин: «Глобалізація та регіоналізація як вектори розвитку міжнародних економічних відносин»;
* кафедра туристичного бізнесу та країнознавства: «Міжнародний туризм як фактор економічної та суспільно-політичної модернізації країн Центральної та Східної Європи»;
* кафедра міжнародного бізнесу та економічної теорії: «Інституційні перетворення в умовах сучасного розвитку світової економіки»;
* кафедра міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки «Міжнародно-правові механізми захисту прав людини в умовах глобалізації».
Спільно з фахівцями економічного факультету видається Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, економічна серія. З 2012 року започатковано Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Міжнародні відносини, економіка, країнознавство, туризм».

Діє Спеціалізована вчена рада з захисту дисертацій з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності — «Світове господарство і міжнародні економічні відносини».

Діє аспірантура за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини», галузь знань 29 «Міжнародні відносини».

Щорічно проводяться факультетські конференції, наукові семінари. Викладачі факультету беруть участь у наукових дослідженнях, інноваційних проектах тощо.

Студентське наукове товариство факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу — це одна з молодіжних організацій студентського самоврядування факультету, діяльність якої спрямована на перетворення науки в інструмент професійного та особистісного зростання кожного студента.

СНТ МЕВ та ТБ засноване разом з факультетом у 2005 році. Його внутрішня і зовнішня сфери діяльності та орієнтири постійно трансформувалися, розвиваючись разом із наукою, інноваціями і розробками факультету й університету. Наразі товариство налічує близько 100 членів, найактивніші з яких здійснюють керівництво СНТ.

До складу СНТ також входять:
* англомовний дискусійний клуб “English speaking club IRTB”: організація дискусій та дебатів за участю практиків і теоретиків міжнародного сектору англійською мовою з можливістю вибору групи за рівнем знання мови (А1-С2);
* дискусійно-дебатний клуб геополітичного напряму “SPEECH”: організація студентських семінарів для обміну досвіду з питань геополітики, зустрічей з провідними експертами, лекцій та майтер-класів від практикуючих фахівців в міжнародній або бізнес-сфері;
* англомовний кіноклуб “IRTB MOVIE CLUB”: перегляд англомовних фільмів для покращення сприйняття мови на слух, поліпшення вимови, розширення словникового запасу.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу здійснюється за освітніми програмами «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна логістика і митна справа», «Міжнародний бізнес», «Міжнародні фінанси», «Міжнародна електронна комерція», «Міжнародне право», «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації», «Міжнародні відносини та регіональні студії», «Міжнародні відносини», за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
З 2009 по 2015 рік організаційно-інформаційний центр туристичного бізнесу при факультеті здійснював підготовку студентів 2–3 курсів для проходження практики в туристичній компанії “Tez Tour” у Туреччині, зокрема на узбережжі Анталії. Студенти можуть набути практичних навичок діяльності в галузі міжнародного туризму.

У 2015 році студенти проходили практику на об’єктах готельного та туристичного профілю в Туреччині в готелях “Club Hotel Belpinar” (регіон Кемер) та “Maritin Pine Beach” (регіон Белек), де студенти набували практичного досвіду для формування професійних навичок та умінь.

Наразі центр надає можливість студентам проходити практику в компанії “Tan Tur Turizm Seyahat A.Ş.” у Туреччині на посаді гіда-трансфермена, шоп-гіда та супервайзера.

Також базами практики можуть виступати Верховна Рада України, Міністерство закордонних справ України, різноманітні посольства, органи місцевого самоврядування, банківські установи, інші туристичні оператори тощо.

Файл:Meo.jpg

2019-10-29T12:36:25Z

Ольга Левко:

Факультет математики і інформатики Каразінського університету

2019-10-29T12:27:28Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Факультет математики і інформатики|тип=факультет|дата заснування=1961|студентів=400|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Жолткевич Григорій Миколайович]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 6-й поверх, ауд. 6-47|веб-сайт=http://math.univer.kharkov.ua|герб=[[Файл:math.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-52-70|E-mail=math@karazin.ua}}

'''Факультет математики і інформатики''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Інформатика», «Математика», «Прикладна математика» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Історія факультету, розвиток математики і механіки, фундаментальна підготовка студентів бере початок з часу відкриття університету в 1804 році, коли створено кафедри чистої математики і прикладної математики відділення фізичних і математичних наук.

Перший професор математики Харківського університету Т. Осиповський (1765–1832 роки) працював в університеті з 1803 по 1822 рік і був ректором університету в 1813–1820 роках. Серед вихованців університету був видатний математик, академік Петербурзької академії наук М. Остроградський (1801–1862 роки). Надалі математичні традиції підтримувалися і розвивалися зусиллями таких видатних вчених В. Імшенецький (1832–1892 роки), К. Андрєєв (1848–1921 роки), А. Ляпунов (1857–1918 роки), В. Стєклов (1864–1926 роки), Д. Синцов (1867–1946 роки), С. Бернштейн (1880–1968 роки).

Механіко-математичний факультет організаційно сформувався в 1961 році. Першим його деканом став проф. Д. С. Гордєвський (1901–1979). З 1 вересня 2015 факультет має нову назву — «Факультет математики та інформатики».

Сьогодні наукові дослідження, навчальний процес, методичну та організаційну роботу факультету забезпечують 60 викладачів, серед яких — два члени-кореспонденти НАН України, 20 докторів та 35 кандидатів наук.

Студенти всіх спеціальностей отримують фундаментальну математичну освіту протягом перших двох років навчання з подальшою поглибленою підготовкою в залежності від обраної спеціальності, спеціалізації і власних інтересів.

Факультет забезпечує підготовку за всіма трьома рівнями вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор філософії) для спеціальностей «Математика», «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки і інформаційні технології».

У межах підготовки студенти вивчають спеціальні розділи математики (теорія мов, теорія автоматів, прикладна теорія решіток, теорія категорій тощо); алгоритміку (алгоритми і структури даних, теорія алгоритмів, теорія складності обчислень); системне програмування (архітектура обчислювальних систем, системне програмне забезпечення, операційні системи); програмування (вивчення мов програмування: C, C++, Java, Python, Prolog, Haskell — обов’язково, а також інших за вибором); принципи побудови комп’ютерних мереж (локальні мережі, корпоративні мережі, інтернет); бази і сховища даних (використання і розробка реляційних баз даних, розробка і застосування постреляційних баз даних); програмну інженерію (методи і інструменти створення компіляторів, методи організації інтерфейсу людина — комп’ютер, методологія розробки програмних систем, методи створення розподілених, вебцентричних і корпоративних програмних систем, програмні архітектури, управління розробкою програмних проєктів), а також багато іншого за вибором студента: web-дизайн, frontend-програмування, JavaScript, PHP та інші скриптові мови для web, аналіз даних, штучний інтелект тощо.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету математики і інформатики входить чотири кафедри:
* кафедра вищої математики та інформатики;
* прикладної математики;
* кафедра теоретичної та прикладної інформатики;
* фундаментальної інформатики.
'''Наукова діяльність'''

Діє аспірантура за низкою спеціальностей. Працюють Спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями: «Математичний аналіз», «Геометрія і топологія», «Диференційні рівняння», «Математична фізика» та «Математичне моделювання та обчислювальні методи», «Інформаційні технології».

Видається вісник університету, серія «Математика, прикладна математика і механіка» та серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології. Автоматизовані системи управління», що є фаховими.

Вчені факультету математики і інформатики мають здобутки в різних галузях математики, є засновниками багатьох наукових шкіл Харкова, Києва, Санкт-Петербурга та інших міст.

На факультеті діє наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених. Студенти з молодших курсів мають змогу займатися науково-дослідною роботою, брати участь у наукових конференціях, національних конкурсах наукових робіт, національних і міжнародних змаганнях з математики, механіки та програмування, публікувати наукові праці.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті математики і інформатики здійснюється за освітніми програмами «Інформатика», «Математика», «Прикладна математика».

== Бази навчальних практик ==
Студенти мають право проходити практику на кафедрах факультету, установах, організаціях і фірмах міста Харкова.

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету є:
* “Global Logic”;
* “EPAM”;
* “Nix Solutions”;
* “Sigma Ukraine”;
* “TEAM International”;
* “Іntego Group”;
* Фізико-технічний Інститут низьких температур НАН України;
* університети Ніцци–Софії Антіполіс (Франція), Каледонійський (Глазго, Велика Британія), Мурсії (Іспанія), Ліонський (Франція);
* Політехнічний університет міста Лодзь (Польща);
* Технічний університет Мюнхена (Німеччина);
* Вільнюський технічний університет (Литва);
* Науково-дослідний Інститут Інформатики та Автоматики (INRIA) (Франція).

Файл:Math.jpg

2019-10-29T12:26:31Z

Ольга Левко:

Факультет комп’ютерних наук Каразінського університету

2019-10-29T12:21:32Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Факультет комп’ютерних наук|тип=факультет|дата заснування=2001|студентів=401|докторів наук=|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Лазурик Валентин Тимофійович]]|адреса=майдан Свободи, 6, північний корпус університету, 5-й поверх, ауд. 548|веб-сайт=http://www-csd.univer.kharkov.ua|герб=[[Файл:fkn.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-50-18|E-mail=csd@karazin.ua}}

'''Факультет комп’ютерних наук''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Комп’ютерні науки» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет комп’ютерних наук заснований 7 серпня 2001 року силами механіко-математичного і фізико-технічного факультетів університету. Згодом факультет розширив напрями підготовки фахівців, збільшив матеріально-технічну базу, нарощував темпи проведення науково-дослідних робіт. У 2007 році на базі факультету створений центр інформаційних технологій.

Специфіка підготовки фахівців за спеціальностями полягає в підготовці кадрів для наукомістких технологій, що пов’язані з комп’ютерним управлінням та інформаційним забезпеченням безпеки сучасних інформаційних систем, моделюванням процесів і управлінням у ядерних, радіаційних та плазмових технологіях, розробкою й експлуатацією комп’ютерних систем управління складними комунікаційними та радіоелектронними комплексами, розробкою сучасних систем кібербезпеки.

Головними натхненниками ідеї заснування факультету комп’ютерних наук були ректор університету професор Bіль Бакіров, декан фізико-технічного факультету професор Микола Азарєнков, доцент кафедри фізичних технологій фізико-технічного факультету Олександр Целуйко, декан механіко-математичного факультету професор Володимир Золотарьов. Ними були зроблені головні кроки на шляху створення нового факультету.

Велику роботу з підготовки робочих матеріалів для впровадження нової спеціальності провели доцент кафедри фізичних технологій фізико-технічного факультету Олександр Целуйко, доцент кафедри математичних методів забезпечення електронних обчислювальних машин механіко-математичного факультету Віктор Міщенко, доцент кафедри експериментальної ядерної фізики фізико-технічного факультету Микола Стєрвоєдов.

За роки існування факультет очолювали:

2001–2006 — Олександр Целуйко;

2006–2012 — Леонід Сорока;

2012–теперішній час — Валентин Лазурик.

На факультеті комп’ютерних наук в підготовці фахівців беруть участь 16 професорів, десятки докторів наук, доцентів, викладачів.

Основними напрямками фундаментальних і прикладних досліджень у галузі інформаційних технологій на факультеті є: розробка комп’ютерних систем для вирішення актуальних завдань, що пов’язані з високотехнологічними галузями промисловості в мікроелектроніці, медицині, хімії та біології та інше; дослідження методів та моделей динамічного управління телекомунікаційними мережами в реальному часі; дослідження з системного аналізу, моделювання складних розподілених систем, методів управління адаптивними розподіленими системами, методи організації інформаційних процесів в адаптивних розподілених системах, методи штучного інтелекту; дослідження оптоелектронних інформаційних технологій; дослідження безпеки інформаційних систем і технологій та розробкою ефективних криптопротоколів і криптоперетворень; дослідження методів та моделей формального синтезу мультипаралельних апаратних і програмних засобів адаптивних паралельних обчислювальних систем.

На факультеті діє аспірантура та докторантура, працює Спеціалізована вчена рада Д 64.051.09 та Д 64.051.29 із захисту дисертацій із спеціальностей «Математичне моделювання та обчислювальні методи», «Інформаційні технології», «Комп’ютерні системи та компоненти», «Системи захисту інформації». До складу вченої ради входять професори, доктори наук, доценти та науковці.

Сьогодні факультет здійснює підготовку фахівців за такими освітніми програмами: «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Комп’ютерна інженерія», «Комп’ютеризовані системи управління та автоматика», «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека», «Інформаційні управляючі системи та технології», «Безпека інформаційних і комунікаційних систем».

Особливістю підготовки студентів є розгляд як об’єкта управління розподілених інформаційних систем (складні комп’ютерні мережі та телекомунікаційні системи). Значна увага приділяється вивченню методів управління, проектування та експлуатації таких систем. В області комп’ютерних наук фундаментальні знання вивчаються в таких розділах: формалізація і алгоритмізація процесів збору, передачі та обробки інформації, архітектура комп’ютерів і операційні системи, розробка програмного забезпечення та мови програмування, бази даних та інформаційно-пошукові системи, штучний інтелект та інтелектуальна обробка потоків даних, взаємодія людини з комп’ютерними системами і робототехніка.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету комп’ютерних наук входить п’ять кафедр:
* кафедра електроніки та управляючих систем;
* кафедра моделювання систем і технологій;
* кафедра теоретичної та прикладної системотехніки;
* кафедра штучного інтелекту та програмного забезпечення;
* кафедра безпеки інформаційних систем і технологій.

== Наукова діяльність ==
На факультеті діє докторантура та аспірантура за спеціальностями: 122 «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», 125 «Кібербезпека», 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».

Видається Вісник університету, серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології. Автоматизовані системи управління» та Міжнародний електронний науково-теоретичний журнал «Комп’ютерні науки та кібербезпека».

Працюють дві спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій.

Проводяться фундаментальні й прикладні наукові дослідження за тематикою державних та договірних проєктів. Вчені беруть участь у розробці Державних стандартів України в галузі захисту інформації. Факультет проводить міжнародну наукову конференцію «Комп’ютерне моделювання в наукомістких технологіях».

Функціонує наукове товариство студентів аспірантів, докторантів та молодих вчених. Студенти займаються науково-дослідною роботою, беруть участь у наукових конференціях та публікують свої наукові праці.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті здійснюється за освітніми програмами «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Комп’ютерні науки» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Студенти можуть проходити практику на кафедрах факультету, установах, організаціях і фірмах міста Харкова.

== Партнери факультету ==
Факультет співпрацює з провідними науковими установами Німеччини, США, Канади, Польщі, де кращі студенти проходять ознайомчі та дипломні практики, а випускники — довгострокове наукове стажування. Партнерами факультету є провідні компанії у галузі IT-технологій, зокрема “TEAM International”, “Sigma Ukraine”, “Qualium Systems”, “NIX Solutions”, “Gamеloft”, “Data Art”, “Nika ENTERTAINMENT”, “W3”, “GlobalLogic Ukraine”, “CS LTD”, “Insoft Ukraine” та інші.

Файл:Fkn.jpg

2019-10-29T12:20:35Z

Ольга Левко:

Файл:History.jpg

2019-10-29T12:11:59Z

Ольга Левко:

Історичний факультет Каразінського університету

2019-10-29T12:11:55Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Історичний факультет|тип=факультет|дата заснування=1804|студентів=500|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Литовченко Сергій Дмитрович]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 5-й поверх, ауд. 5-52|веб-сайт=http://history.karazin.ua|герб=[[Файл:history.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-55-00|E-mail=history@karazin.ua}}

'''Історичний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Історія та археологія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Історичний факультет є одним з найстаріших факультетів Каразінського університету, який засновано 1804 року. З факультетом пов’язані імена видатних істориків І. Срезнєвського, Б. Дорна, М. Костомарова, В. Іконникова, М. Дринова, М. Сумцова, Д. Багалія, Ф. Шміта, Д. Яворницького, В. Бузескула, О. Шліхтера. Випускниками історичного факультету є відомі вчені: Ю. Кнорозов, М. Барг, Ю. Кондуфор. У 1910 році вперше звання почесного доктора російської історії в Харківському університеті здобула жінка — видатний історик та етнограф О. Єфименко.

На сьогодні історичний факультет є одним із провідних вітчизняних наукових центрів. Тут працюють 13 докторів наук, професорів, 26 кандидатів наук, доцентів, чимало яких мають почесні звання та нагороди. На факультеті склалася низка напрямів наукової роботи. Важливим напрямом наукової роботи факультету є археологічні експедиції. Розкопки проводяться на території Харківської та Полтавської областей, а також Кримського півострову. В університеті працюють музей археології та етнографії Слобідської України, музей iсторiї Харкiвського унiверситету та три наукові центри, пов’язані з факультетом.

При факультеті діють Східно-регіональний відділ центру пам’яткознавства Національної академії наук України та Харківське історико-археологічне товариство.

Підготовка фахівців на історичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Історія та археологія» та передбачає поєднання широкої гуманітарної підготовки з поглибленою спеціалізацією, що відбувається на відповідній кафедрі. Загалом викладачами факультету читається понад 150 курсів та спецкурсів, що охоплюють історію людства від давнини до сьогодення та передбачають вивчення сучасних концепцій, методологiї та методів історичного дослідження. На факультеті працює сучасний інформаційний центр, що забезпечує вільний та швидкий доступ до інформації студентам та викладачам, а також дві лабораторії: історичної інформатики та навчально-методична.

Загалом сьогодні на факультеті на денному та заочному відділенні навчається близько 500 студентів.

== Кафедри факультету ==
До складу історичного факультету входить п’ять кафедр:
* кафедра історії стародавнього світу та середніх віків;
* кафедра історії України;
* кафедра нової та новітньої історії;
* кафедра історії Східної Європи;
* кафедра історіографії, джерелознавства та археології.

== Наукова діяльність ==
Наукова робота на факультеті ведеться за декількома напрямками, у межах яких розробляються численні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, археології, історіографії, джерелознавства, функціонують наукові школи:

– Школа істориків Північного Причорномор’я античної доби;

– Школа дослідників історії України;

– Школа археологів Лівобережної України;

– Школа болгаристів;

– Школа історіографів.

Викладачами та співробітниками історичного факультету написана низка підручників та навчальних посібників. На факультеті видаються п’ять збірників наукових праць:

– «Вісник Харківського університету» (серія «Історія»);

– «Старожитності»;

– «Харківський історіографічний збірник»;

– «Методичний вісник»;

– «Актуальні питання вітчизняної та всесвітньої історії: збірник праць молодих учених».

Діє спеціалізована рада Д 64.051.10 із захисту кандидатських та докторських дисертацій. В середньому на історичному факультеті щорічно навчається близько 20 аспірантів та докторантів.

При факультеті діє одне з найстаріших в Україні студентське наукове товариство.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на історичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Історія та археологія» спеціальності «Історія та археологія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Важливим елементом підготовки студента-історика є археологічна, музейно-архівна, краєзнавча та виховна практики.

Під час археологічної практики студенти можуть взяти участь у роботі:

– Германо-Слов’янської археологічної експедиції — місце проведення розкопок с. Войтенки Валківського району Харківської області;

– Середньовічної археологічної експедиції — місце проведення досліджень с. Верхній Салтів Вовчанського району Харківської області;

– археологічних розкопках у с. Більськ Котелевського району Полтавської області.

Музейно-архівна практика проводиться по закінченню другого курсу відповідно до обраної спеціальності. Для студентів, які навчаються на кафедрі історіографії джерелознавства та археології за спеціальністю «Архівознавство» музейно-архівна практика проводиться на базі музейно-архівних установ Харкова, та за основним маршрутом Київ–Кам’янець-Подільський.

Краєзнавча практика проводиться на базі центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька та дає можливість детальніше ознайомитися з музеями, архівами, бібліотеками, пам’ятками та пам’ятними місцями Слобожанщини, отримати навички створення наукових паспортів, атрибуції матеріалів, доторкнутися до проблем евристики.

== Партнери факультету ==
Протягом всього періоду існування історичний факультет підтримує зв’язки з науковими закладами і колегами як України, так й Росії, Болгарії, Німеччини, Польщі, США, Греції.

Факультет іноземних мов Каразінського університету

2019-10-29T12:06:35Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Факультет іноземних мов|тип=факультет|дата заснування=1930|студентів=1300|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Пасинок Валентина Григорівна]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 7-й поверх, ауд.7-64|веб-сайт=http://foreign-languages.karazin.ua|герб=[[Файл:inozem-mov.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-52-47|E-mail=fl@karazin.ua}}

'''Факультет іноземних мов''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет іноземних мов готує спеціалістів понад 80 років. Він організований на базі відділення іноземних мов і літератури Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка як Український інститут лінгвістичної освіти (УІЛО) в 1930 році.

У 1934 році інститут переведено з Києва до Харкова, а у 1935 році перейменовано на Харківський педагогічний інститут іноземних мов, на якому функціонували три факультети (німецької, англійської і французької мов). У цей час інститут готував як вчителів, так і перекладачів на спеціальному перекладацькому відділенні.

У різні роки в інституті працювали відомі вчені й діячі науки та культури: академіки М. Рильський і Л. Булаховський, відомий психолог, професор П. Зінченко, видатний фахівець у галузі слов’янських мов, професор З. Веселовська, завідувач кафедри російської мови і загального мовознавства, професор О. Фінкель, один із перших дослідників української фразеології в порівнянні з англійською, автор першого англо-українського фразеологічного словника, професор К. Баранцев, дослідники граматичної будови англійської мови, доценти Б. Роговська та Б. Хаймович, один із перших дослідників німецько-українських паралелей у галузі граматики, доцент О. Драчук, дослідник українсько-французьких відповідностей, доцент Є. Март’янова та багато інших, хто зробили внесок в історію розвитку факультету.

Харківський педагогічний інститут іноземних мов існував до червня 1960 року, до моменту передання його до складу Харківського державного університету на правах факультету іноземних мов.

Якісно новому рівню підготовки спеціалістів сприяє реалізований у 1997 році проект мультимедійного центру факультету. Комплекс комп’ютерного обладнання, встановлений у рамках проекту, інтегрує можливості лінгафонного кабінету, відео- і комп’ютерного класу.

На факультеті працюють 85 кандидатів та 15 докторів наук, залучення співробітників до наукової роботи є майже стовідсотковим. Об’єктом розвідок виступають мовні одиниці та мовленнєві явища германських, романських та східних мов, які розглядаються в багатьох аспектах у контексті різних методологічних парадигм. Штат кафедри англійської філології складає 32 співробітника, з яких 5 професорів, 5 докторів філологічних наук, 8 доцентів, 12 кандидатів наук. На кафедрі німецької філології та перекладу працює 3 професора, 12 доцентів та 7 старших викладачів. У складі кафедри романської філології та перекладу працює 2 доктора філологічних наук, професора, 8 кандидатів наук, доцентів, 2 кандидати наук, старших викладача, 11 старших викладачів, 7 викладачів. У штаті кафедри східних мов та міжкультурної комунікації працює 2 доктора філологічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 1 кандидат педагогічних наук, 3 доцента, 1 старший викладач, 9 викладачів. На кафедрі методики та практики викладання іноземної мови працює 32 науково-педагогічних працівників, серед яких четверо мають вчений ступінь доктора філологічних/педагогічних наук та 12 — ступінь кандидата філологічних/педагогічних наук. У складі кафедри також є академік Академії наук вищої освіти України; академік АН ВШ України та почесний член школи імені Т. Рузвельта (Сан-Антонiо, Техас). Кафедра англійської мови налічує 8 доцентів, 40 викладачів та 4 лаборанти. У професорсько-викладацькому складі кафедри німецької та французької мов 5 доцентів, 8 старших викладачів та 6 викладачів.

На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

Серед навчальних дисциплін факультету іноземних мов значаться такі: історія зарубіжної літератури, іноземна мова, практика перекладу, теорія перекладу як міжкультурної комунікації, ділова кореспонденція та її переклад, основи комунікативної лінгвістики, педагогіка, загальна психологія.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету іноземних мов входить дев’ять кафедр:
* кафедра англійської філології;
* кафедра німецької філології та перекладу;
* кафедра романської філології та перекладу;
* кафедра теорії та практики перекладу англійської мови;
* кафедра східних мов та міжкультурної комунікації;
* кафедра методики та практики викладання іноземної мови;
* кафедра англійської мови;
* кафедра німецької та французької мов;
* кафедра ділової іноземної мови та перекладу.
На факультеті працюють два комп’ютерні класи, лабораторія синхронного перекладу, навчально-методичний центр. Власний видавничий центр забезпечує навчальний процес необхідною методичною літературою. Також працює лінгвістичний центр, що надає додаткові освітні послуги на комерційній основі.

== Наукова діяльність ==
На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

На факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна діє спеціалізована вчена рада Д 64.051.27 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови» (Наказ МОН України № 1279 від 06.11.2014).

Факультет є організатором низки конференцій в Україні та за кордоном.

До переліку власних видань факультету належать «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія», міжнародний збірник наукових праць «Когніція. Комунікація. Дискурс» (збірники внесено до переліку фахових видань ДАК України), п’ять збірників студентських наукових праць щорічно, збірники матеріалів конференцій.

Студентське наукове товариство факультету іноземних мов є структурним підрозділом Студентського наукового товариства університету, невід’ємною частиною студентського самоврядування у наукових та суміжних питаннях. Студентське наукове товариство факультету співпрацює з аспірантами, які є молодими науковцями та обрали науку як професію,з викладачами та науковцями університету.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Педагогічна практика студентів-бакалаврів проводиться протягом чотирьох тижнів (у жовтні) без відриву від навчального процесу. Практика проводиться школах Харкова, що мають договори з університетом, зокрема Харківський навчально-виховний комплекс № 45 «Академічна гімназія», Харківська спеціалізована школа I–III ступенів № 99, Харківський університетський ліцей, Харківський фізико-математичний ліцей № 27, Харківська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 17, Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія», Харківська гімназія № 152, Харківська гімназія № 46 імені М. В. Ломоносова, Харківська гімназія № 47.

Перекладацька практика на 4 курсі проходить з відривом від навчального процесу на базах практики, якими можуть бути підприємства та організації Харкова та Харківської області. Студенти можуть проходити практику в інших містах України за наявності листа-запрошення з обґрунтуванням необхідності присутності студента-практиканта на цьому підприємстві. Базою практики можуть також бути підрозділи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тривалість практики — чотири тижні (216 годин).

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету виступають:
* кафедра германської філології Київського міжнародного університету;
* кафедра іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України;
* кафедра іноземної філології Мелітопольського державного педагогічного університету;
* кафедра англійської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка;
* кафедра англійської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди;
* кафедра іноземних мов Харківського економіко-правового університету;
* кафедра романо-германських мов Херсонського державного університету;
* кафедра англійської філології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького;
* кафедра германського загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича;
* кафедра іноземних мов № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (м. Харків);
* кафедра іноземної філології Дніпропетровського університету економіки та права;
* кафедра перекладу Сумського державного університету;
* кафедра іноземних мов Белгородського університету;
* кафедра перекладу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського;
* кафедра міжкультурної комунікації та іноземних мов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Файл:Inozem-mov.jpg

2019-10-29T12:06:20Z

Ольга Левко:

Факультет іноземних мов Каразінського університету

2019-10-29T12:06:16Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Факультет іноземних мов|тип=факультет|дата заснування=1930|студентів=1300|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Пасинок Валентина Григорівна]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 7-й поверх, ауд.7-64|веб-сайт=http://foreign-languages.karazin.ua|герб=[[Файл:inozem-mov.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-52-47|E-mail=fl@karazin.ua}}

'''Факультет іноземних мов''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та літерату

ра і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет іноземних мов готує спеціалістів понад 80 років. Він організований на базі відділення іноземних мов і літератури Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка як Український інститут лінгвістичної освіти (УІЛО) в 1930 році.

У 1934 році інститут переведено з Києва до Харкова, а у 1935 році перейменовано на Харківський педагогічний інститут іноземних мов, на якому функціонували три факультети (німецької, англійської і французької мов). У цей час інститут готував як вчителів, так і перекладачів на спеціальному перекладацькому відділенні.

У різні роки в інституті працювали відомі вчені й діячі науки та культури: академіки М. Рильський і Л. Булаховський, відомий психолог, професор П. Зінченко, видатний фахівець у галузі слов’янських мов, професор З. Веселовська, завідувач кафедри російської мови і загального мовознавства, професор О. Фінкель, один із перших дослідників української фразеології в порівнянні з англійською, автор першого англо-українського фразеологічного словника, професор К. Баранцев, дослідники граматичної будови англійської мови, доценти Б. Роговська та Б. Хаймович, один із перших дослідників німецько-українських паралелей у галузі граматики, доцент О. Драчук, дослідник українсько-французьких відповідностей, доцент Є. Март’янова та багато інших, хто зробили внесок в історію розвитку факультету.

Харківський педагогічний інститут іноземних мов існував до червня 1960 року, до моменту передання його до складу Харківського державного університету на правах факультету іноземних мов.

Якісно новому рівню підготовки спеціалістів сприяє реалізований у 1997 році проект мультимедійного центру факультету. Комплекс комп’ютерного обладнання, встановлений у рамках проекту, інтегрує можливості лінгафонного кабінету, відео- і комп’ютерного класу.

На факультеті працюють 85 кандидатів та 15 докторів наук, залучення співробітників до наукової роботи є майже стовідсотковим. Об’єктом розвідок виступають мовні одиниці та мовленнєві явища германських, романських та східних мов, які розглядаються в багатьох аспектах у контексті різних методологічних парадигм. Штат кафедри англійської філології складає 32 співробітника, з яких 5 професорів, 5 докторів філологічних наук, 8 доцентів, 12 кандидатів наук. На кафедрі німецької філології та перекладу працює 3 професора, 12 доцентів та 7 старших викладачів. У складі кафедри романської філології та перекладу працює 2 доктора філологічних наук, професора, 8 кандидатів наук, доцентів, 2 кандидати наук, старших викладача, 11 старших викладачів, 7 викладачів. У штаті кафедри східних мов та міжкультурної комунікації працює 2 доктора філологічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 1 кандидат педагогічних наук, 3 доцента, 1 старший викладач, 9 викладачів. На кафедрі методики та практики викладання іноземної мови працює 32 науково-педагогічних працівників, серед яких четверо мають вчений ступінь доктора філологічних/педагогічних наук та 12 — ступінь кандидата філологічних/педагогічних наук. У складі кафедри також є академік Академії наук вищої освіти України; академік АН ВШ України та почесний член школи імені Т. Рузвельта (Сан-Антонiо, Техас). Кафедра англійської мови налічує 8 доцентів, 40 викладачів та 4 лаборанти. У професорсько-викладацькому складі кафедри німецької та французької мов 5 доцентів, 8 старших викладачів та 6 викладачів.

На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

Серед навчальних дисциплін факультету іноземних мов значаться такі: історія зарубіжної літератури, іноземна мова, практика перекладу, теорія перекладу як міжкультурної комунікації, ділова кореспонденція та її переклад, основи комунікативної лінгвістики, педагогіка, загальна психологія.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету іноземних мов входить дев’ять кафедр:
* кафедра англійської філології;
* кафедра німецької філології та перекладу;
* кафедра романської філології та перекладу;
* кафедра теорії та практики перекладу англійської мови;
* кафедра східних мов та міжкультурної комунікації;
* кафедра методики та практики викладання іноземної мови;
* кафедра англійської мови;
* кафедра німецької та французької мов;
* кафедра ділової іноземної мови та перекладу.
На факультеті працюють два комп’ютерні класи, лабораторія синхронного перекладу, навчально-методичний центр. Власний видавничий центр забезпечує навчальний процес необхідною методичною літературою. Також працює лінгвістичний центр, що надає додаткові освітні послуги на комерційній основі.

== Наукова діяльність ==
На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

На факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна діє спеціалізована вчена рада Д 64.051.27 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови» (Наказ МОН України № 1279 від 06.11.2014).

Факультет є організатором низки конференцій в Україні та за кордоном.

До переліку власних видань факультету належать «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія», міжнародний збірник наукових праць «Когніція. Комунікація. Дискурс» (збірники внесено до переліку фахових видань ДАК України), п’ять збірників студентських наукових праць щорічно, збірники матеріалів конференцій.

Студентське наукове товариство факультету іноземних мов є структурним підрозділом Студентського наукового товариства університету, невід’ємною частиною студентського самоврядування у наукових та суміжних питаннях. Студентське наукове товариство факультету співпрацює з аспірантами, які є молодими науковцями та обрали науку як професію,з викладачами та науковцями університету.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Педагогічна практика студентів-бакалаврів проводиться протягом чотирьох тижнів (у жовтні) без відриву від навчального процесу. Практика проводиться школах Харкова, що мають договори з університетом, зокрема Харківський навчально-виховний комплекс № 45 «Академічна гімназія», Харківська спеціалізована школа I–III ступенів № 99, Харківський університетський ліцей, Харківський фізико-математичний ліцей № 27, Харківська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 17, Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія», Харківська гімназія № 152, Харківська гімназія № 46 імені М. В. Ломоносова, Харківська гімназія № 47.

Перекладацька практика на 4 курсі проходить з відривом від навчального процесу на базах практики, якими можуть бути підприємства та організації Харкова та Харківської області. Студенти можуть проходити практику в інших містах України за наявності листа-запрошення з обґрунтуванням необхідності присутності студента-практиканта на цьому підприємстві. Базою практики можуть також бути підрозділи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тривалість практики — чотири тижні (216 годин).

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету виступають:
* кафедра германської філології Київського міжнародного університету;
* кафедра іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України;
* кафедра іноземної філології Мелітопольського державного педагогічного університету;
* кафедра англійської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка;
* кафедра англійської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди;
* кафедра іноземних мов Харківського економіко-правового університету;
* кафедра романо-германських мов Херсонського державного університету;
* кафедра англійської філології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького;
* кафедра германського загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича;
* кафедра іноземних мов № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (м. Харків);
* кафедра іноземної філології Дніпропетровського університету економіки та права;
* кафедра перекладу Сумського державного університету;
* кафедра іноземних мов Белгородського університету;
* кафедра перекладу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського;
* кафедра міжкультурної комунікації та іноземних мов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Факультет іноземних мов Каразінського університету

2019-10-29T12:05:53Z

Ольга Левко:

'''Факультет іноземних мов''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та літерату

{{Факультет|назва=Факультет іноземних мов|тип=факультет|дата заснування=1930|студентів=1300|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Пасинок Валентина Григорівна]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 7-й поверх, ауд.7-64|веб-сайт=http://foreign-languages.karazin.ua|герб=[[Файл:inozem-mov.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-52-47|E-mail=fl@karazin.ua}}

ра і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет іноземних мов готує спеціалістів понад 80 років. Він організований на базі відділення іноземних мов і літератури Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка як Український інститут лінгвістичної освіти (УІЛО) в 1930 році.

У 1934 році інститут переведено з Києва до Харкова, а у 1935 році перейменовано на Харківський педагогічний інститут іноземних мов, на якому функціонували три факультети (німецької, англійської і французької мов). У цей час інститут готував як вчителів, так і перекладачів на спеціальному перекладацькому відділенні.

У різні роки в інституті працювали відомі вчені й діячі науки та культури: академіки М. Рильський і Л. Булаховський, відомий психолог, професор П. Зінченко, видатний фахівець у галузі слов’янських мов, професор З. Веселовська, завідувач кафедри російської мови і загального мовознавства, професор О. Фінкель, один із перших дослідників української фразеології в порівнянні з англійською, автор першого англо-українського фразеологічного словника, професор К. Баранцев, дослідники граматичної будови англійської мови, доценти Б. Роговська та Б. Хаймович, один із перших дослідників німецько-українських паралелей у галузі граматики, доцент О. Драчук, дослідник українсько-французьких відповідностей, доцент Є. Март’янова та багато інших, хто зробили внесок в історію розвитку факультету.

Харківський педагогічний інститут іноземних мов існував до червня 1960 року, до моменту передання його до складу Харківського державного університету на правах факультету іноземних мов.

Якісно новому рівню підготовки спеціалістів сприяє реалізований у 1997 році проект мультимедійного центру факультету. Комплекс комп’ютерного обладнання, встановлений у рамках проекту, інтегрує можливості лінгафонного кабінету, відео- і комп’ютерного класу.

На факультеті працюють 85 кандидатів та 15 докторів наук, залучення співробітників до наукової роботи є майже стовідсотковим. Об’єктом розвідок виступають мовні одиниці та мовленнєві явища германських, романських та східних мов, які розглядаються в багатьох аспектах у контексті різних методологічних парадигм. Штат кафедри англійської філології складає 32 співробітника, з яких 5 професорів, 5 докторів філологічних наук, 8 доцентів, 12 кандидатів наук. На кафедрі німецької філології та перекладу працює 3 професора, 12 доцентів та 7 старших викладачів. У складі кафедри романської філології та перекладу працює 2 доктора філологічних наук, професора, 8 кандидатів наук, доцентів, 2 кандидати наук, старших викладача, 11 старших викладачів, 7 викладачів. У штаті кафедри східних мов та міжкультурної комунікації працює 2 доктора філологічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 1 кандидат педагогічних наук, 3 доцента, 1 старший викладач, 9 викладачів. На кафедрі методики та практики викладання іноземної мови працює 32 науково-педагогічних працівників, серед яких четверо мають вчений ступінь доктора філологічних/педагогічних наук та 12 — ступінь кандидата філологічних/педагогічних наук. У складі кафедри також є академік Академії наук вищої освіти України; академік АН ВШ України та почесний член школи імені Т. Рузвельта (Сан-Антонiо, Техас). Кафедра англійської мови налічує 8 доцентів, 40 викладачів та 4 лаборанти. У професорсько-викладацькому складі кафедри німецької та французької мов 5 доцентів, 8 старших викладачів та 6 викладачів.

На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

Серед навчальних дисциплін факультету іноземних мов значаться такі: історія зарубіжної літератури, іноземна мова, практика перекладу, теорія перекладу як міжкультурної комунікації, ділова кореспонденція та її переклад, основи комунікативної лінгвістики, педагогіка, загальна психологія.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету іноземних мов входить дев’ять кафедр:
* кафедра англійської філології;
* кафедра німецької філології та перекладу;
* кафедра романської філології та перекладу;
* кафедра теорії та практики перекладу англійської мови;
* кафедра східних мов та міжкультурної комунікації;
* кафедра методики та практики викладання іноземної мови;
* кафедра англійської мови;
* кафедра німецької та французької мов;
* кафедра ділової іноземної мови та перекладу.
На факультеті працюють два комп’ютерні класи, лабораторія синхронного перекладу, навчально-методичний центр. Власний видавничий центр забезпечує навчальний процес необхідною методичною літературою. Також працює лінгвістичний центр, що надає додаткові освітні послуги на комерційній основі.

== Наукова діяльність ==
На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

На факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна діє спеціалізована вчена рада Д 64.051.27 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови» (Наказ МОН України № 1279 від 06.11.2014).

Факультет є організатором низки конференцій в Україні та за кордоном.

До переліку власних видань факультету належать «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія», міжнародний збірник наукових праць «Когніція. Комунікація. Дискурс» (збірники внесено до переліку фахових видань ДАК України), п’ять збірників студентських наукових праць щорічно, збірники матеріалів конференцій.

Студентське наукове товариство факультету іноземних мов є структурним підрозділом Студентського наукового товариства університету, невід’ємною частиною студентського самоврядування у наукових та суміжних питаннях. Студентське наукове товариство факультету співпрацює з аспірантами, які є молодими науковцями та обрали науку як професію,з викладачами та науковцями університету.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Педагогічна практика студентів-бакалаврів проводиться протягом чотирьох тижнів (у жовтні) без відриву від навчального процесу. Практика проводиться школах Харкова, що мають договори з університетом, зокрема Харківський навчально-виховний комплекс № 45 «Академічна гімназія», Харківська спеціалізована школа I–III ступенів № 99, Харківський університетський ліцей, Харківський фізико-математичний ліцей № 27, Харківська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 17, Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія», Харківська гімназія № 152, Харківська гімназія № 46 імені М. В. Ломоносова, Харківська гімназія № 47.

Перекладацька практика на 4 курсі проходить з відривом від навчального процесу на базах практики, якими можуть бути підприємства та організації Харкова та Харківської області. Студенти можуть проходити практику в інших містах України за наявності листа-запрошення з обґрунтуванням необхідності присутності студента-практиканта на цьому підприємстві. Базою практики можуть також бути підрозділи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тривалість практики — чотири тижні (216 годин).

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету виступають:
* кафедра германської філології Київського міжнародного університету;
* кафедра іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України;
* кафедра іноземної філології Мелітопольського державного педагогічного університету;
* кафедра англійської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка;
* кафедра англійської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди;
* кафедра іноземних мов Харківського економіко-правового університету;
* кафедра романо-германських мов Херсонського державного університету;
* кафедра англійської філології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького;
* кафедра германського загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича;
* кафедра іноземних мов № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (м. Харків);
* кафедра іноземної філології Дніпропетровського університету економіки та права;
* кафедра перекладу Сумського державного університету;
* кафедра іноземних мов Белгородського університету;
* кафедра перекладу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського;
* кафедра міжкультурної комунікації та іноземних мов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Екологічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:59:50Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Екологічний факультет|тип=факультет|дата заснування=2007|студентів=250|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Тітенко Ганна Валеріївна]]|адреса=майдан Свободи, 6, північний корпус університету, 4-й поверх, ауд. 475|веб-сайт=http://ecology.univer.kharkov.ua|герб=[[Файл:ecology.png|200px]]|телефон=+380 (57) 707-56-36|E-mail=ecology@karazin.ua}}

'''Екологічний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Екологія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Передує створенню факультету історія виникнення та розвитку напрямку геоекологічних досліджень науковців Харківського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразiна. Підґрунтям для наукових робіт та здобутків з вивчення взаємодії людини та навколишнього природного середовища стали такі дисципліни як географія та ботаніка.

Звання фундатора досліджень в сфері екології в університеті займає видатний географ, ґрунтознавець та ботанік Андрій Миколайович Краснов (1862 — 1914/1915 рр.). У 1889 році захистив дисертацію на ступінь магістра ботаніки та очолив у Харківському університеті кафедру географії і етнографії.

Вагомий внесок в розвиток наукових досліджень взаємодії людини та довкілля зробив засновник Географічного факультету, видатний географ та антрополог Олексій Арсентійович Івановський (1866–1934). З 1914 року до 1930 року він очолює кафедру географії і етнографії.

Факультет створено рiшенням Вченоi Ради Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В.Н. Каразiна 30 березня 2007 року i наказом ректора № 0202-1/062 від 16 квiтня 2007 року

Екологічний факультет як структурний підрозділ Харківського нацiонального унiверситету iменi В.Н.Каразiна засновано у складі трьох кафедр: екології та неоекології; моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій; екологічної безпеки та екологічної освіти.

Сьогодні факультет готує не традиційних екологів в системі біологічних наук, а сучасних екологів на широкiй мiждисциплiнарнiй основi.

Із дня заснування факультету його очолює Тітенко Ганна Валеріївна.

Екологічний факультет разом з факультетами-партнерами має величезний науково-педагогічний потенціал — в підготовці фахівців беруть участь п’ять докторів наук, десятки професорів, доцентів, викладачів. Екологічний факультет зараз, напевне, самий невеликий факультет в університеті.

Підготовку фахівців на факультеті виконують кафедри екології та неоекології, моніторингу довкілля та природокористування, екологічної безпеки та екологічної освіти.

На факультеті діє аспірантура та докторантура, працює Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій зі спеціальності «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів».

Нормативна частина пiдготовки складається з циклів гуманiтарної та соцiально-економiчної підготовки (історія України, філософія, культурологія, економічна теорія, полiтологiя, соцiологiя, психологiя тощо), природничо-наукової підготовки (вища математика, хімія, фізика, інформатика та системологія тощо) та професійно-орієнтованої підготовки (вчення про довкілля, основи загальної екології та неоекології, моніторинг та охорона довкілля, управлiння в екологiї та природокористування, екологічна та техногенна безпека тощо). Особливістю навчального процесу підготовки екологів є наявність фрактальних (iнтегральних) нормативних дисциплiн, якi характеризуються великим обсягом годин та комплексністю структури.

== Кафедри факультету ==
До складу екологічного факультету входить три кафедри:
* кафедра екології та неоекології;
* кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти;
* кафедра моніторингу довкілля та природокористування.
Також підрозділами факультету є лабораторія еколого-токсикологічних досліджень та навчально-дослідна лабораторія аналітичних екологічних досліджень.

== Наукова діяльність ==
На факультеті діє аспірантура та докторантура, працює Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій зі спеціальності «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів». Наразі в аспірантурі навчається шість аспірантів стаціонарної і заочної форм навчання.

Видається Вісник університету, серія «Екологія», а також журнали «Захист довкілля від антропогенного навантаження» та «Людина і довкілля. Проблеми неоекології».

Наукова діяльність факультету здійснюється за такими напрямами: екологічна безпека, дослідження впливу забруднення навколишнього середовища на якість харчової продукції, ґрунтово-екологічні дослідження, оцінка природно-ресурсного потенціалу Харківської області, ландшафтно-екологічні дослідження, аерокосмічні дослідження земних покривів (радіогеографія), екологічна освіта і виховання, екологічна експертиза, екологічний менеджмент і аудит, управління екологічною діяльністю, попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій.

На факультеті з 4 жовтня 2007 року діє Студентське наукове товариство, яке об’єднує 35 студентів екологічного факультету. У складі СНТ діє дискусійний клуб «Еколог». Засідання проводяться щомісячно. На засіданнях клубу обговорюються актуальні питання сьогодення, пов’язані з екологічними проблемами, якими цікавляться молоді науковці.

Студенти-науковці екологічного факультету беруть участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, є переможцями Всеукраїнських студентських предметних олімпіад.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на історичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Екологія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Навчальні практики проводяться в Карпатах та на Харківщині.

Виробничі практики студенти проходять у різноманітних установах і організаціях за вибором студентів майже у всіх областях України, а в окремих випадках — і за кордоном.

Факультет співпрацює з різними вищими навчальними закладами та організаціями Польщі, Германії, Болгарії. Студенти мають можливість набути військовi спеціальності і отримати звання лейтенанта, проходячи військову підготовку.

== Партнери факультету ==
Факультет співпрацює з університетами ближнього і далекого закордоння, зокрема з:
* Університетом «Лодзська політехніка» (м. Лодзь, Польща);
* Університетом природних ресурсів та наук про життя (м. Відень, Австрія).
Також партнерами є і вітчизняні компанії:
* Департамент екології і природних ресурсів ХОДА;
* НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» Мінприроди України;
* ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського»;
* Український орден «Знак пошани» НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького та багато інших.

Біологічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:59:07Z

Ольга Левко:

{{DISPLAYTITLE:Біологічний факультет}}{{Факультет|назва=Біологічний факультет|тип=факультет|дата заснування=1804|студентів=650|приналежність=[[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна]]|декан=[[Жмурко Василь Васильович]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 3-й поверх, ауд. 3-11а|веб-сайт=http://biology.karazin.ua|герб=[[Файл:biology.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-54-41|E-mail=biology@karazin.ua}}

'''Біологічний факультет —''' структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Історія факультету бере свій початок з 1804 року від кафедри природничої історії і ботаніки відділення фізичних і математичних наук. Біологи університету зробили значний внесок у розвиток вітчизняної та світової науки. Серед них — лауреат Нобелівської премії І. Мечников; відомі вчені-ботаніки В. Черняєв, Л. Рейнгардт, Л. Ценковський, В. Арнольді, О. Коршиков, Л. Шкорбатов, О. Матвієнко, Ю. Прокудін; мікологи-фітопатологи — А. Потебня, Т. Страхов; фізіологи та біохімії рослин — В. Палладін, В. Залесський, Г. Семененко; зоологи — О. Чернай, О. Нікольський, В. Станчинський, С. Медведєв, Е. Уманський, М. Калабухов, Є. Лукін, В. Епштейн; фізіологи людини і тварин — І. Щелков, В. Данилевський, О. Нагорний, В. Нікітін; біохіміки — І. Буланкін, Є. Паріна, П. Каліман; генетики – І. Поляков, М. Дубінін, В. Шахбазов.

З 1930 факультет професійної освіти реорганізовано у Харківський педагогічний інституті професійної освіти (ХПІПО) з двома факультетами, одним з яких був агробіологічний факультет. Поряд з викладанням фундаментальних біологічних дисциплін, обов’язковою (наприкінці другого курсу) була навчальна польова практика з ботаніки та зоології.

У повоєнні роки структура факультету відновлена практично повністю відповідно стану 1941 року, також були відкриті кафедра гідробіології (1945 рік) та кафедра експериментальної екології (1947 рік), відновила роботу кафедра ентомології (1946 рік). З січня 1952 року до структури факультету офіційно включено біологічну станцію, що до цього мала статус самостійної наукової установи.

За роки існування факультет очолювали:

1933–1934 роки — Арнольд Георгій Федорович.

1934–1937 роки — Гаїбов Іл’яс Сулейманович.

1937–1941 роки — Шапіро Дора Самойлівна.

1944–1948 роки — Петров Володимир Миколайович.

1948–1962 роки — Семененко Георгій Ілліч.

1962–1963 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1963–1965 роки — Прокудін Юрій Миколайович.

1965–1968 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1968–1974 роки — Шкорбатов Георгій Леонідович.

1975–1978 роки — Каліман Павло Авксентійович.

1978–1983 роки — Шестопалова Надія Григорівна.

1983–1988 роки — Новікова Ася Іларіонівна.

1988–2005 роки — Глущенко Василь Іванович.

2005–2016 роки — Воробйова Людмила Іванівна.

З 2016 року — Жмурко Василь Васильович.

Наразі структура факультету включає 8 кафедр: у 1993 році на базі спеціалізації з фітопатології відкрита кафедра мікології та фітоімунології, а в 2006 році — кафедра молекулярної біології та біотехнології.

== Кафедри факультету ==
До складу біологічного факультету входить вісім кафедр:
* кафедра біохімії;
* кафедра генетики та цитології;
* кафедра молекулярної біології та біотехнології;
* кафедра фізіології людини та тварин;
* кафедра ботаніки та екології рослин;
* кафедра зоології та екології тварин;
* кафедра мікології та фітоімунології;
* кафедра фізіології та біохімії рослин.
Також до складу факультету входить біологічна станція, гербарій CWU.

Кафедра біохімії забезпечує викладання загальних курсів «Біохімія», «Біоорганічна хімія», «Радіобіологія» для студентів біологічного факультету та курсу «Біологічна хімія» для студентів медичного факультету. Спеціальні курси, що викладаються студентам, які спеціалізуються на кафедрі на 3-му курсі — основи біохімічних досліджень, на 4-м курсі — Структура та експресія геному, Біологічні мембрани, Біонеорганічна хімія, Ензимологія, Метаболізм і біоенергетика, Медична біохімія, Біологія стовбурових клітин, Прикладна інформатика, Молекулярна ендокринологія.

Кафедра генетики та цитології забезпечує викладання загальних курсів для студентів біологічного факультету з загальної цитології, загальної генетики, методики викладання біології, математичних методів в біології, біології розвитку, еволюційного вчення, основ селекції.

Кафедра молекулярної біології та біотехнології забезпечує викладання загальних курсів з молекулярної біології, основ біотехнології, загальної цитології і гістології, анатомії людини для студентів біологічного факультету і нормативний курс з антропології для студентів факультету психології.

З 1990 р. значна увага у роботі кафедри фізіології людини та тварин приділяється дослідженню механізмів чутливості клітин до дії зовнішніх факторів, у тому числі і в онтогенезі. Одночасно досліджуються механізми чутливості клітин до температурного і осмотичного впливів, що має велике значення для розробки нових методів низькотемпературної консервації біологічних об'єктів. Таким чином, основними напрямками наукових досліджень кафедри є: вікова фізіологія та геронтологія, клітинна фізіологія, імунофізіологія, психофізіологія, розробка новітніх навчальних технологій з використанням комп'ютерного моделювання фізіологічних експериментів.

Основні напрямки наукових досліджень кафедри ботаніки та екології рослин: флористика, систематика, екологія, географія водоростей, лишайників, вищих рослин, біоіндикація, альготехнологія, розробка методів біологічної очистки стічних вод, вивчення флори та рослинності у зв'язку з проблемою збереження біологічного різноманіття, дослідження стану та розвитку регіональної екомережі. Кафедра забезпечує викладання загального курсу «Ботаніка» для студентів біологічного та екологічного факультету.

Викладачі кафедри зоології та екології тварин читають три нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету — «Зоологія безхребетних тварин», «Зоологія хребетних тварин», «Екологія». Також розроблені спеціальні курси для підготовки бакалаврів за спеціалізацію зоологія та екологія тварин: Екологія птахів, Теорія зоологічної систематики, Іхтіологія, Ентомологія, Загальна паразитологія, Батрахологія, Промислова аквакультура, Філогенія та порівняльна анатомія, Часткова паразитологія, Теоретичні основи охорони фауни.

Кафедра мікології та фітоімунології забезпечує викладання загальних курсів «Ґрунтознавство», «Вірусологія» та «Прикладна мікологія», а також розділу «Основи імунітету рослин» курсу «Імунологія» для студентів біологічного факультету. Спеціальні курси для бакалаврів: Екологія грибів, Систематика грибів, Генетика грибів, Патогенез, Сільськогосподарська фітопатологія, Лісова фітопатологія, Медична та ветеринарна мікологія, Мікологічна та мікробіологічна токсикологія, Організація наукової роботи та комп'ютерні технології, Методи польових досліджень.

На кафедрі фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів викладачі кафедри читають 3 нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету – «Анатомія рослин», «Фізіологія і біохімія рослин» і «Мікробіологія»; нормативний курс «Мікробіологія» для студентів філософського факультету спеціальності «Валеологія» і для студентів радіофізичного факультету спеціальності «Біофізика».

== Наукова діяльність ==
Біологічний факультет підтримує наукові зв’язки з багатьма науково-дослідними інститутами й закладами вищої освіти України та світу. На факультеті проводяться як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження за тематикою державних та договорних проектів. За результатами науково-дослідницьких робіт (НДР) за участю співробітників, аспірантів та студентів факультету щорічно публікуються більше 100 статей, зокрема в міжнародно визнанних фахових виданнях.

Факультет співпрацює з низкою іноземних наукових центрів. Викладачі регулярно проходять стажування та проводять наукові дослідження за кордоном у провідних наукових установах.

Працівники біологічного факультету є членами міжнародних наукових товариств і учасниками міжнародних експедицій. Факультет бере активну участь у підготовці іноземних студентів.

Студентське наукове товариство факультету бере участь в організації біологічних турнірів, конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери», круглих столів, олімпіад, проводить заняття зі школярами.

== Освітня діяльність ==
Підготовка фахівців на біологічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
На факультеті існує шість основних баз практик:
* '''Біологічна станція''' Каразінського університету розташована в нагорній діброві правого берега річки Сіверський Донець, близько с. Гайдари Зміївського району Харківської області. Розміщення біостанції дає змогу ознайомити студентів під час навчальних екскурсій, зокрема територією Національного природного парку «Гомільшанські ліси», з флорою та фауною унікального природного комплексу Лівобережного Лісостепу, що склався в долині річки Сіверський Донець. Була заснована В. Арнольді у 1914 році. Протягом десятків років біологічна станція є базою навчально-польової практики майбутніх біологів та проведення наукових досліджень студентами-дипломниками і науковцями впродовж всього року.
* '''Лабораторія екології водних організмів''' розташована на Печенізькому водосховищі у селі Мартова Печенізького району Харківської області. Розташування лабораторії в унікальному лісостеповому комплексі дозволяє студентам ознайомитися з різними біотопами і екосистемами північного сходу лісостепу, проводити дослідження в галузі іхтіології, гідробіології, орнітології, ботаніки і систематики рослин, біоценології. Крім того, у лабораторії проводяться заняття з техніки підводних досліджень.
* '''Гербарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна CWU''' заснований у 1825 році професором В. Черняєвим, як ботанічний кабінет кафедри ботаніки і є одним з найстаріших гербаріїв України. Він входить до найбільших гербаріїв України і нараховує у своїх фондах близько 300 тисяч одиниць зберігання. У 2009 році гербарій CWU визнаний національним надбанням України.
* '''Державний музей природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна''' — один із найстаріших музеїв Європи, великий науково-просвітницький та навчальний центр України, що займається експозиційною, науково-дослідною, просвітницькою роботою, веде пропаганду наукових і екологічних знань.
* '''Ботанічний сад Каразінського університету''' є науково-дослідною природоохоронною установою і має за мету збереження, вивчення, інтродукцію, акліматизацію, розмноження у спеціально створених умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи.
* '''Науково-дослідні інститути міста Харкова — '''Науково-дослідний інститут біології Харківського національного університету, Інститут рослинництва імені В. Юр’єва НААН України, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Інститут птахівництва НААН України

== Партнери факультету ==
Біологічний факультет здійснює плідну співпрацю з низкою іноземних наукових центрів і бере участь у кількох міжнародних навчальних та дослідницьких проектах. Сьогодні факультет підтримує зв’язки з 78 іноземними установами з Австрії, Болгарії, Великої Британії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Італії, Канади, Китаю, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, США, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції та інших країн.

Факультет геології, географії, рекреації і туризму Каразінського університету

2019-10-29T11:49:29Z

Ольга Левко:

{{Факультет|назва=Факультет геології, географії, рекреації і туризму|тип=факультет|дата заснування=1804|студентів=700|кандидатів наук=|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Пересадько Віліна Анатоліївна]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 6-й поверх, ауд. 6-13|веб-сайт=http://geo.karazin.ua||герб=[[Файл:geologia.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-53-71|E-mail=geo@karazin.ua}}

'''Факультет геології, географії, рекреації і туризму''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Географія рекреації та туризму», «Географія, економіка та краєзнавчо-туристична робота», «Географія, природознавство та спортивно-туристська робота», «Геологія», «Економічна, соціальна географія та регіональний розвиток», «Картографія, геоінформатика і кадастр», «Фізична географія, моніторинг і кадастр природних ресурсів» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Геолого-географічний факультет (зараз факультет геології, географії, рекреації і туризму) є одним із найстаріших навчальних підрозділів Харківського університету.

Переважна більшість профільних дисциплін, викладається з дня заснування університету. У різні роки на факультеті працювали відомі вчені: геологи Н. Борисяк, І. Леваковський, Д. Соболєв, О. Гурков, К. Савич-Заблоцький, палеонтолог та палеогеограф В. Макридін, стратиграф І. Ремізов, літолог С. Шуменко, гідрогеолог Г. Мальований, геоботанік і землезнавець А. Краснов, антрополог і фізико-географ О. Іванівський, геоморфологи М. Дмитрієв, С. Проходський, гляціолог П. Ковалев, метеоролог Г. Дубинський та багато інших.

З Харківським регіоном у 1930-х роках пов’язана наукова діяльність ще одного видатного українського економіко-географа — Опанаса Трохимовича Ващенка. Аспірант кафедри економічної географії Харківського університету Опанас Трохимович у 1938 році захистив кандидатську дисертацію «Економіко-географічна характеристика Київської області», з 1939 року працював доцентом кафедри економічної географії Харківського державного університету. Після закінчення Великої Вітчизняної війни у 1945 році зусиллями Опанаса Ващенка створено кафедру економічної географії у Львівському університеті, якою він керував до 1984 року, був фундатором львівської економіко-географічної школи.

У листопаді 2014 року факультет був перейменований в факультет геології, географії, рекреації і туризму.

Сьогодні факультет має значний науково-педагогічний потенціал. Навчальний процес забезпечують 18 докторів наук, професорів, 28 кандидатів наук, доцентів.

Випускники факультету отримують направлення на роботу в науково-дослідні інститути, геолого-розвідувальні та пошукові установи, проєктно-вишукувальні організації, підприємства та фірми, що займаються зовнішніми економічними зв’язками та плануванням соціально-економічного розвитку, а також середні і вищі навчальні заклади для викладання географії.

На кафедрі геології вивчають такі дисципліни: економіка, організація та планування геологічних робіт; геоінформаційні технології в геології; геотектоніка; мікропалеонтологія; основи буріння нафтових і газових свердловин; пошуки та розвідка родовищ нафти і газу, тощо.

Кафедра мінералогії, петрографії та корисних копалин готує фахівців за такими навчальними дисциплінами: мінералогія з основами кристалографії; аерокосмічні методи в геології; геофізичні методи досліджень; петрографія; літологія; основи геохімії; геологічне моделювання родовищ нафти і газу, тощо.

Серед навчальних дисциплін кафедри фізичної географії та картографії значаться такі: метеорологія та кліматологія; ґрунтознавство і біогеографія; ландшафтознавство; картографія; дистанційне зондування Землі; палеогеографія України; основи кадастру тощо.

На кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства студенти отримують знання з таких дисциплін: основи суспільної географії; інформатика з основами геоінформатики; історична географія з основами етнографії; регіональна економічна і соціальна географія; географія світового господарства; геоурбаністика тощо.

Науковою основою кафедри гідрогеології є наступні дисципліни: основи гідрогеології та інженерної геології; матстатистика та обробка геологічної інформації; гідрогеологія України; гідрогеохімія; радіогідрогеологія; нафтогазопромислова геологія тощо.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету геології, географії, рекреації і туризму входять п’ять кафедр:
* кафедра геології;
* кафедра мінералогії, петрографії та корисних копалин;
* кафедра гідрогеології;
* кафедра фізичної географії і картографії;
* кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства.

== Наукова діяльність ==
Діє аспірантура зі спеціальностей «Географічна картографія», «Конструктивна географія», «Геофізика та геохімія ландшафтів», «Економічна та соціальна географія», «Гідрогеологія».

Працює спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій за спеціальністю «Економічна та соціальна географія».

Видаються три фахові збірники: Вісник університету, серія «Геологія. Географія», «Часопис соціально-економічної географії», «Проблеми безперервної географічної освіти і картографії».

Щороку на факультеті проводяться численні наукові конференції міжнародного рівня.

На кафедрах організовуються секції, клуби, семінари з різних наукових тем. Діє наукове товариство студентів, аспірантів та молодих учених. Студенти обирають тему дослідження, займаються науково-дослідною роботою, беруть участь у наукових конференціях та публікують наукові праці.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті геології, географії, рекреації і туризму здійснюється за освітніми програмами «Географія рекреації та туризму», «Географія, економіка та краєзнавчо-туристична робота», «Географія, природознавство та спортивно-туристська робота», «Геологія», «Економічна, соціальна географія та регіональний розвиток», «Картографія, геоінформатика і кадастр», «Фізична географія, моніторинг і кадастр природних ресурсів» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Навчальна практика студентів проходить на навчально-науковій географічній базі «Гайдари» на березі річки Сіверський Донець.

Блок міжзональних та міжрегіональних практик проводиться в різних регіонах України: Криму, Карпатах, Києві, Львові, Сумах, Запоріжжі, Полтаві, Умані, на Донбасі, Закарпатті, Харківщині та за кордоном, зокрема в Росії, Молдові, Білорусі, Туреччині.

Виробничі практики проводяться у провідних науково-дослідних, виробничих та освітянських установах та організаціях Києва і Харкова. Щорічно в межах виробничої практики проводиться комплексна навчально-дослідницька експедиція в районах Харківської області.

== Партнери факультету ==
Факультет активно співпрацює із закладами вищої освіти Білорусі, Молдови, Росії та інших країн СНД. Укладено угоди з низкою університетів про обмін студентами, завдяки яким кращі студенти відряджаються на короткочасне навчання та проходження практик за кордоном. Зокрема факультет співпрацює з:
* Манчестерським університетом (Велика Британія);
* Познанським університетом (Польща);
* Сучавським університетом (Румунія);
* Асьютським університетом (Єгипет).
Діє співробітництво з туристичною компанією “TezTour”, за умовами якого студенти можуть проходити стажування в Туреччині (м. Анталія).

Також партнерами факультету є низка вітчизняних компаній:
* IT-компанії: “Intetics”, «ГісІнфо» (КБ «Панорама»), ПФ «Геоком»;
* Державне підприємство «Східгеоінформ»;
* видавництва: «Основа», ДНВП «Картографія», ЗАТ «Інститут передових технологій»;
* ООО «Технологія»;
* Український науково-дослідний інститут природних газів «УкрНДІгаз»;
* Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення і охорони навколишнього природного середовища;
* «УкрВОДГЕО»;
* Казенне підприємство «Південукргеологія»;
* Головне управління статистики у Харківській області.

Біологічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:41:19Z

Ольга Левко:

{{DISPLAYTITLE:Біологічний факультет}}{{Факультет|назва=Біологічний факультет|тип=факультет|дата заснування=1804|студентів=650|приналежність=[[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна]]|декан=[[Жмурко Василь Васильович]]|адреса=майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 3-й поверх, ауд. 3-11а|веб-сайт=http://biology.karazin.ua||герб=[[Файл:biology.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-54-41|E-mail=biology@karazin.ua}}

'''Біологічний факультет —''' структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Історія факультету бере свій початок з 1804 року від кафедри природничої історії і ботаніки відділення фізичних і математичних наук. Біологи університету зробили значний внесок у розвиток вітчизняної та світової науки. Серед них — лауреат Нобелівської премії І. Мечников; відомі вчені-ботаніки В. Черняєв, Л. Рейнгардт, Л. Ценковський, В. Арнольді, О. Коршиков, Л. Шкорбатов, О. Матвієнко, Ю. Прокудін; мікологи-фітопатологи — А. Потебня, Т. Страхов; фізіологи та біохімії рослин — В. Палладін, В. Залесський, Г. Семененко; зоологи — О. Чернай, О. Нікольський, В. Станчинський, С. Медведєв, Е. Уманський, М. Калабухов, Є. Лукін, В. Епштейн; фізіологи людини і тварин — І. Щелков, В. Данилевський, О. Нагорний, В. Нікітін; біохіміки — І. Буланкін, Є. Паріна, П. Каліман; генетики – І. Поляков, М. Дубінін, В. Шахбазов.

З 1930 факультет професійної освіти реорганізовано у Харківський педагогічний інституті професійної освіти (ХПІПО) з двома факультетами, одним з яких був агробіологічний факультет. Поряд з викладанням фундаментальних біологічних дисциплін, обов’язковою (наприкінці другого курсу) була навчальна польова практика з ботаніки та зоології.

У повоєнні роки структура факультету відновлена практично повністю відповідно стану 1941 року, також були відкриті кафедра гідробіології (1945 рік) та кафедра експериментальної екології (1947 рік), відновила роботу кафедра ентомології (1946 рік). З січня 1952 року до структури факультету офіційно включено біологічну станцію, що до цього мала статус самостійної наукової установи.

За роки існування факультет очолювали:

1933–1934 роки — Арнольд Георгій Федорович.

1934–1937 роки — Гаїбов Іл’яс Сулейманович.

1937–1941 роки — Шапіро Дора Самойлівна.

1944–1948 роки — Петров Володимир Миколайович.

1948–1962 роки — Семененко Георгій Ілліч.

1962–1963 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1963–1965 роки — Прокудін Юрій Миколайович.

1965–1968 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1968–1974 роки — Шкорбатов Георгій Леонідович.

1975–1978 роки — Каліман Павло Авксентійович.

1978–1983 роки — Шестопалова Надія Григорівна.

1983–1988 роки — Новікова Ася Іларіонівна.

1988–2005 роки — Глущенко Василь Іванович.

2005–2016 роки — Воробйова Людмила Іванівна.

З 2016 року — Жмурко Василь Васильович.

Наразі структура факультету включає 8 кафедр: у 1993 році на базі спеціалізації з фітопатології відкрита кафедра мікології та фітоімунології, а в 2006 році — кафедра молекулярної біології та біотехнології.

== Кафедри факультету ==
До складу біологічного факультету входить вісім кафедр:
* кафедра біохімії;
* кафедра генетики та цитології;
* кафедра молекулярної біології та біотехнології;
* кафедра фізіології людини та тварин;
* кафедра ботаніки та екології рослин;
* кафедра зоології та екології тварин;
* кафедра мікології та фітоімунології;
* кафедра фізіології та біохімії рослин.
Також до складу факультету входить біологічна станція, гербарій CWU.

Кафедра біохімії забезпечує викладання загальних курсів «Біохімія», «Біоорганічна хімія», «Радіобіологія» для студентів біологічного факультету та курсу «Біологічна хімія» для студентів медичного факультету. Спеціальні курси, що викладаються студентам, які спеціалізуються на кафедрі на 3-му курсі — основи біохімічних досліджень, на 4-м курсі — Структура та експресія геному, Біологічні мембрани, Біонеорганічна хімія, Ензимологія, Метаболізм і біоенергетика, Медична біохімія, Біологія стовбурових клітин, Прикладна інформатика, Молекулярна ендокринологія.

Кафедра генетики та цитології забезпечує викладання загальних курсів для студентів біологічного факультету з загальної цитології, загальної генетики, методики викладання біології, математичних методів в біології, біології розвитку, еволюційного вчення, основ селекції.

Кафедра молекулярної біології та біотехнології забезпечує викладання загальних курсів з молекулярної біології, основ біотехнології, загальної цитології і гістології, анатомії людини для студентів біологічного факультету і нормативний курс з антропології для студентів факультету психології.

З 1990 р. значна увага у роботі кафедри фізіології людини та тварин приділяється дослідженню механізмів чутливості клітин до дії зовнішніх факторів, у тому числі і в онтогенезі. Одночасно досліджуються механізми чутливості клітин до температурного і осмотичного впливів, що має велике значення для розробки нових методів низькотемпературної консервації біологічних об'єктів. Таким чином, основними напрямками наукових досліджень кафедри є: вікова фізіологія та геронтологія, клітинна фізіологія, імунофізіологія, психофізіологія, розробка новітніх навчальних технологій з використанням комп'ютерного моделювання фізіологічних експериментів.

Основні напрямки наукових досліджень кафедри ботаніки та екології рослин: флористика, систематика, екологія, географія водоростей, лишайників, вищих рослин, біоіндикація, альготехнологія, розробка методів біологічної очистки стічних вод, вивчення флори та рослинності у зв'язку з проблемою збереження біологічного різноманіття, дослідження стану та розвитку регіональної екомережі. Кафедра забезпечує викладання загального курсу «Ботаніка» для студентів біологічного та екологічного факультету.

Викладачі кафедри зоології та екології тварин читають три нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету — «Зоологія безхребетних тварин», «Зоологія хребетних тварин», «Екологія». Також розроблені спеціальні курси для підготовки бакалаврів за спеціалізацію зоологія та екологія тварин: Екологія птахів, Теорія зоологічної систематики, Іхтіологія, Ентомологія, Загальна паразитологія, Батрахологія, Промислова аквакультура, Філогенія та порівняльна анатомія, Часткова паразитологія, Теоретичні основи охорони фауни.

Кафедра мікології та фітоімунології забезпечує викладання загальних курсів «Ґрунтознавство», «Вірусологія» та «Прикладна мікологія», а також розділу «Основи імунітету рослин» курсу «Імунологія» для студентів біологічного факультету. Спеціальні курси для бакалаврів: Екологія грибів, Систематика грибів, Генетика грибів, Патогенез, Сільськогосподарська фітопатологія, Лісова фітопатологія, Медична та ветеринарна мікологія, Мікологічна та мікробіологічна токсикологія, Організація наукової роботи та комп'ютерні технології, Методи польових досліджень.

На кафедрі фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів викладачі кафедри читають 3 нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету – «Анатомія рослин», «Фізіологія і біохімія рослин» і «Мікробіологія»; нормативний курс «Мікробіологія» для студентів філософського факультету спеціальності «Валеологія» і для студентів радіофізичного факультету спеціальності «Біофізика».

== Наукова діяльність ==
Біологічний факультет підтримує наукові зв’язки з багатьма науково-дослідними інститутами й закладами вищої освіти України та світу. На факультеті проводяться як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження за тематикою державних та договорних проектів. За результатами науково-дослідницьких робіт (НДР) за участю співробітників, аспірантів та студентів факультету щорічно публікуються більше 100 статей, зокрема в міжнародно визнанних фахових виданнях.

Факультет співпрацює з низкою іноземних наукових центрів. Викладачі регулярно проходять стажування та проводять наукові дослідження за кордоном у провідних наукових установах.

Працівники біологічного факультету є членами міжнародних наукових товариств і учасниками міжнародних експедицій. Факультет бере активну участь у підготовці іноземних студентів.

Студентське наукове товариство факультету бере участь в організації біологічних турнірів, конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери», круглих столів, олімпіад, проводить заняття зі школярами.

== Освітня діяльність ==
Підготовка фахівців на біологічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
На факультеті існує шість основних баз практик:
* '''Біологічна станція''' Каразінського університету розташована в нагорній діброві правого берега річки Сіверський Донець, близько с. Гайдари Зміївського району Харківської області. Розміщення біостанції дає змогу ознайомити студентів під час навчальних екскурсій, зокрема територією Національного природного парку «Гомільшанські ліси», з флорою та фауною унікального природного комплексу Лівобережного Лісостепу, що склався в долині річки Сіверський Донець. Була заснована В. Арнольді у 1914 році. Протягом десятків років біологічна станція є базою навчально-польової практики майбутніх біологів та проведення наукових досліджень студентами-дипломниками і науковцями впродовж всього року.
* '''Лабораторія екології водних організмів''' розташована на Печенізькому водосховищі у селі Мартова Печенізького району Харківської області. Розташування лабораторії в унікальному лісостеповому комплексі дозволяє студентам ознайомитися з різними біотопами і екосистемами північного сходу лісостепу, проводити дослідження в галузі іхтіології, гідробіології, орнітології, ботаніки і систематики рослин, біоценології. Крім того, у лабораторії проводяться заняття з техніки підводних досліджень.
* '''Гербарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна CWU''' заснований у 1825 році професором В. Черняєвим, як ботанічний кабінет кафедри ботаніки і є одним з найстаріших гербаріїв України. Він входить до найбільших гербаріїв України і нараховує у своїх фондах близько 300 тисяч одиниць зберігання. У 2009 році гербарій CWU визнаний національним надбанням України.
* '''Державний музей природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна''' — один із найстаріших музеїв Європи, великий науково-просвітницький та навчальний центр України, що займається експозиційною, науково-дослідною, просвітницькою роботою, веде пропаганду наукових і екологічних знань.
* '''Ботанічний сад Каразінського університету''' є науково-дослідною природоохоронною установою і має за мету збереження, вивчення, інтродукцію, акліматизацію, розмноження у спеціально створених умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи.
* '''Науково-дослідні інститути міста Харкова — '''Науково-дослідний інститут біології Харківського національного університету, Інститут рослинництва імені В. Юр’єва НААН України, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Інститут птахівництва НААН України

== Партнери факультету ==
Біологічний факультет здійснює плідну співпрацю з низкою іноземних наукових центрів і бере участь у кількох міжнародних навчальних та дослідницьких проектах. Сьогодні факультет підтримує зв’язки з 78 іноземними установами з Австрії, Болгарії, Великої Британії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Італії, Канади, Китаю, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, США, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції та інших країн.

Файл:Biology.jpg

2019-10-29T11:41:08Z

Ольга Левко:

Біологічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:31Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Біологічний факультет Харківського національного університету на [[Біологічний факультет Каразі...

{{DISPLAYTITLE:Біологічний факультет}}

'''Біологічний факультет —''' структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Історія факультету бере свій початок з 1804 року від кафедри природничої історії і ботаніки відділення фізичних і математичних наук. Біологи університету зробили значний внесок у розвиток вітчизняної та світової науки. Серед них — лауреат Нобелівської премії І. Мечников; відомі вчені-ботаніки В. Черняєв, Л. Рейнгардт, Л. Ценковський, В. Арнольді, О. Коршиков, Л. Шкорбатов, О. Матвієнко, Ю. Прокудін; мікологи-фітопатологи — А. Потебня, Т. Страхов; фізіологи та біохімії рослин — В. Палладін, В. Залесський, Г. Семененко; зоологи — О. Чернай, О. Нікольський, В. Станчинський, С. Медведєв, Е. Уманський, М. Калабухов, Є. Лукін, В. Епштейн; фізіологи людини і тварин — І. Щелков, В. Данилевський, О. Нагорний, В. Нікітін; біохіміки — І. Буланкін, Є. Паріна, П. Каліман; генетики – І. Поляков, М. Дубінін, В. Шахбазов.

З 1930 факультет професійної освіти реорганізовано у Харківський педагогічний інституті професійної освіти (ХПІПО) з двома факультетами, одним з яких був агробіологічний факультет. Поряд з викладанням фундаментальних біологічних дисциплін, обов’язковою (наприкінці другого курсу) була навчальна польова практика з ботаніки та зоології.

У повоєнні роки структура факультету відновлена практично повністю відповідно стану 1941 року, також були відкриті кафедра гідробіології (1945 рік) та кафедра експериментальної екології (1947 рік), відновила роботу кафедра ентомології (1946 рік). З січня 1952 року до структури факультету офіційно включено біологічну станцію, що до цього мала статус самостійної наукової установи.

За роки існування факультет очолювали:

1933–1934 роки — Арнольд Георгій Федорович.

1934–1937 роки — Гаїбов Іл’яс Сулейманович.

1937–1941 роки — Шапіро Дора Самойлівна.

1944–1948 роки — Петров Володимир Миколайович.

1948–1962 роки — Семененко Георгій Ілліч.

1962–1963 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1963–1965 роки — Прокудін Юрій Миколайович.

1965–1968 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1968–1974 роки — Шкорбатов Георгій Леонідович.

1975–1978 роки — Каліман Павло Авксентійович.

1978–1983 роки — Шестопалова Надія Григорівна.

1983–1988 роки — Новікова Ася Іларіонівна.

1988–2005 роки — Глущенко Василь Іванович.

2005–2016 роки — Воробйова Людмила Іванівна.

З 2016 року — Жмурко Василь Васильович.

Наразі структура факультету включає 8 кафедр: у 1993 році на базі спеціалізації з фітопатології відкрита кафедра мікології та фітоімунології, а в 2006 році — кафедра молекулярної біології та біотехнології.

== Кафедри факультету ==
До складу біологічного факультету входить вісім кафедр:
* кафедра біохімії;
* кафедра генетики та цитології;
* кафедра молекулярної біології та біотехнології;
* кафедра фізіології людини та тварин;
* кафедра ботаніки та екології рослин;
* кафедра зоології та екології тварин;
* кафедра мікології та фітоімунології;
* кафедра фізіології та біохімії рослин.
Також до складу факультету входить біологічна станція, гербарій CWU.

Кафедра біохімії забезпечує викладання загальних курсів «Біохімія», «Біоорганічна хімія», «Радіобіологія» для студентів біологічного факультету та курсу «Біологічна хімія» для студентів медичного факультету. Спеціальні курси, що викладаються студентам, які спеціалізуються на кафедрі на 3-му курсі — основи біохімічних досліджень, на 4-м курсі — Структура та експресія геному, Біологічні мембрани, Біонеорганічна хімія, Ензимологія, Метаболізм і біоенергетика, Медична біохімія, Біологія стовбурових клітин, Прикладна інформатика, Молекулярна ендокринологія.

Кафедра генетики та цитології забезпечує викладання загальних курсів для студентів біологічного факультету з загальної цитології, загальної генетики, методики викладання біології, математичних методів в біології, біології розвитку, еволюційного вчення, основ селекції.

Кафедра молекулярної біології та біотехнології забезпечує викладання загальних курсів з молекулярної біології, основ біотехнології, загальної цитології і гістології, анатомії людини для студентів біологічного факультету і нормативний курс з антропології для студентів факультету психології.

З 1990 р. значна увага у роботі кафедри фізіології людини та тварин приділяється дослідженню механізмів чутливості клітин до дії зовнішніх факторів, у тому числі і в онтогенезі. Одночасно досліджуються механізми чутливості клітин до температурного і осмотичного впливів, що має велике значення для розробки нових методів низькотемпературної консервації біологічних об'єктів. Таким чином, основними напрямками наукових досліджень кафедри є: вікова фізіологія та геронтологія, клітинна фізіологія, імунофізіологія, психофізіологія, розробка новітніх навчальних технологій з використанням комп'ютерного моделювання фізіологічних експериментів.

Основні напрямки наукових досліджень кафедри ботаніки та екології рослин: флористика, систематика, екологія, географія водоростей, лишайників, вищих рослин, біоіндикація, альготехнологія, розробка методів біологічної очистки стічних вод, вивчення флори та рослинності у зв'язку з проблемою збереження біологічного різноманіття, дослідження стану та розвитку регіональної екомережі. Кафедра забезпечує викладання загального курсу «Ботаніка» для студентів біологічного та екологічного факультету.

Викладачі кафедри зоології та екології тварин читають три нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету — «Зоологія безхребетних тварин», «Зоологія хребетних тварин», «Екологія». Також розроблені спеціальні курси для підготовки бакалаврів за спеціалізацію зоологія та екологія тварин: Екологія птахів, Теорія зоологічної систематики, Іхтіологія, Ентомологія, Загальна паразитологія, Батрахологія, Промислова аквакультура, Філогенія та порівняльна анатомія, Часткова паразитологія, Теоретичні основи охорони фауни.

Кафедра мікології та фітоімунології забезпечує викладання загальних курсів «Ґрунтознавство», «Вірусологія» та «Прикладна мікологія», а також розділу «Основи імунітету рослин» курсу «Імунологія» для студентів біологічного факультету. Спеціальні курси для бакалаврів: Екологія грибів, Систематика грибів, Генетика грибів, Патогенез, Сільськогосподарська фітопатологія, Лісова фітопатологія, Медична та ветеринарна мікологія, Мікологічна та мікробіологічна токсикологія, Організація наукової роботи та комп'ютерні технології, Методи польових досліджень.

На кафедрі фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів викладачі кафедри читають 3 нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету – «Анатомія рослин», «Фізіологія і біохімія рослин» і «Мікробіологія»; нормативний курс «Мікробіологія» для студентів філософського факультету спеціальності «Валеологія» і для студентів радіофізичного факультету спеціальності «Біофізика».

== Наукова діяльність ==
Біологічний факультет підтримує наукові зв’язки з багатьма науково-дослідними інститутами й закладами вищої освіти України та світу. На факультеті проводяться як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження за тематикою державних та договорних проектів. За результатами науково-дослідницьких робіт (НДР) за участю співробітників, аспірантів та студентів факультету щорічно публікуються більше 100 статей, зокрема в міжнародно визнанних фахових виданнях.

Факультет співпрацює з низкою іноземних наукових центрів. Викладачі регулярно проходять стажування та проводять наукові дослідження за кордоном у провідних наукових установах.

Працівники біологічного факультету є членами міжнародних наукових товариств і учасниками міжнародних експедицій. Факультет бере активну участь у підготовці іноземних студентів.

Студентське наукове товариство факультету бере участь в організації біологічних турнірів, конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери», круглих столів, олімпіад, проводить заняття зі школярами.

== Освітня діяльність ==
Підготовка фахівців на біологічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
На факультеті існує шість основних баз практик:
* '''Біологічна станція''' Каразінського університету розташована в нагорній діброві правого берега річки Сіверський Донець, близько с. Гайдари Зміївського району Харківської області. Розміщення біостанції дає змогу ознайомити студентів під час навчальних екскурсій, зокрема територією Національного природного парку «Гомільшанські ліси», з флорою та фауною унікального природного комплексу Лівобережного Лісостепу, що склався в долині річки Сіверський Донець. Була заснована В. Арнольді у 1914 році. Протягом десятків років біологічна станція є базою навчально-польової практики майбутніх біологів та проведення наукових досліджень студентами-дипломниками і науковцями впродовж всього року.
* '''Лабораторія екології водних організмів''' розташована на Печенізькому водосховищі у селі Мартова Печенізького району Харківської області. Розташування лабораторії в унікальному лісостеповому комплексі дозволяє студентам ознайомитися з різними біотопами і екосистемами північного сходу лісостепу, проводити дослідження в галузі іхтіології, гідробіології, орнітології, ботаніки і систематики рослин, біоценології. Крім того, у лабораторії проводяться заняття з техніки підводних досліджень.
* '''Гербарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна CWU''' заснований у 1825 році професором В. Черняєвим, як ботанічний кабінет кафедри ботаніки і є одним з найстаріших гербаріїв України. Він входить до найбільших гербаріїв України і нараховує у своїх фондах близько 300 тисяч одиниць зберігання. У 2009 році гербарій CWU визнаний національним надбанням України.
* '''Державний музей природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна''' — один із найстаріших музеїв Європи, великий науково-просвітницький та навчальний центр України, що займається експозиційною, науково-дослідною, просвітницькою роботою, веде пропаганду наукових і екологічних знань.
* '''Ботанічний сад Каразінського університету''' є науково-дослідною природоохоронною установою і має за мету збереження, вивчення, інтродукцію, акліматизацію, розмноження у спеціально створених умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи.
* '''Науково-дослідні інститути міста Харкова — '''Науково-дослідний інститут біології Харківського національного університету, Інститут рослинництва імені В. Юр’єва НААН України, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Інститут птахівництва НААН України

== Партнери факультету ==
Біологічний факультет здійснює плідну співпрацю з низкою іноземних наукових центрів і бере участь у кількох міжнародних навчальних та дослідницьких проектах. Сьогодні факультет підтримує зв’язки з 78 іноземними установами з Австрії, Болгарії, Великої Британії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Італії, Канади, Китаю, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, США, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції та інших країн.

Біологічний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:31Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Біологічний факультет Каразінського університету]]

Факультет геології, географії, рекреації і туризму Каразінського університету

2019-10-29T11:24:27Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Геолого-географічний факультет Харківського національного університету на [[Факультет геології,...

'''Факультет геології, географії, рекреації і туризму''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Географія рекреації та туризму», «Географія, економіка та краєзнавчо-туристична робота», «Географія, природознавство та спортивно-туристська робота», «Геологія», «Економічна, соціальна географія та регіональний розвиток», «Картографія, геоінформатика і кадастр», «Фізична географія, моніторинг і кадастр природних ресурсів» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Геолого-географічний факультет (зараз факультет геології, географії, рекреації і туризму) є одним із найстаріших навчальних підрозділів Харківського університету.

Переважна більшість профільних дисциплін, викладається з дня заснування університету. У різні роки на факультеті працювали відомі вчені: геологи Н. Борисяк, І. Леваковський, Д. Соболєв, О. Гурков, К. Савич-Заблоцький, палеонтолог та палеогеограф В. Макридін, стратиграф І. Ремізов, літолог С. Шуменко, гідрогеолог Г. Мальований, геоботанік і землезнавець А. Краснов, антрополог і фізико-географ О. Іванівський, геоморфологи М. Дмитрієв, С. Проходський, гляціолог П. Ковалев, метеоролог Г. Дубинський та багато інших.

З Харківським регіоном у 1930-х роках пов’язана наукова діяльність ще одного видатного українського економіко-географа — Опанаса Трохимовича Ващенка. Аспірант кафедри економічної географії Харківського університету Опанас Трохимович у 1938 році захистив кандидатську дисертацію «Економіко-географічна характеристика Київської області», з 1939 року працював доцентом кафедри економічної географії Харківського державного університету. Після закінчення Великої Вітчизняної війни у 1945 році зусиллями Опанаса Ващенка створено кафедру економічної географії у Львівському університеті, якою він керував до 1984 року, був фундатором львівської економіко-географічної школи.

У листопаді 2014 року факультет був перейменований в факультет геології, географії, рекреації і туризму.

Сьогодні факультет має значний науково-педагогічний потенціал. Навчальний процес забезпечують 18 докторів наук, професорів, 28 кандидатів наук, доцентів.

Випускники факультету отримують направлення на роботу в науково-дослідні інститути, геолого-розвідувальні та пошукові установи, проєктно-вишукувальні організації, підприємства та фірми, що займаються зовнішніми економічними зв’язками та плануванням соціально-економічного розвитку, а також середні і вищі навчальні заклади для викладання географії.

На кафедрі геології вивчають такі дисципліни: економіка, організація та планування геологічних робіт; геоінформаційні технології в геології; геотектоніка; мікропалеонтологія; основи буріння нафтових і газових свердловин; пошуки та розвідка родовищ нафти і газу, тощо.

Кафедра мінералогії, петрографії та корисних копалин готує фахівців за такими навчальними дисциплінами: мінералогія з основами кристалографії; аерокосмічні методи в геології; геофізичні методи досліджень; петрографія; літологія; основи геохімії; геологічне моделювання родовищ нафти і газу, тощо.

Серед навчальних дисциплін кафедри фізичної географії та картографії значаться такі: метеорологія та кліматологія; ґрунтознавство і біогеографія; ландшафтознавство; картографія; дистанційне зондування Землі; палеогеографія України; основи кадастру тощо.

На кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства студенти отримують знання з таких дисциплін: основи суспільної географії; інформатика з основами геоінформатики; історична географія з основами етнографії; регіональна економічна і соціальна географія; географія світового господарства; геоурбаністика тощо.

Науковою основою кафедри гідрогеології є наступні дисципліни: основи гідрогеології та інженерної геології; матстатистика та обробка геологічної інформації; гідрогеологія України; гідрогеохімія; радіогідрогеологія; нафтогазопромислова геологія тощо.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету геології, географії, рекреації і туризму входять п’ять кафедр:
* кафедра геології;
* кафедра мінералогії, петрографії та корисних копалин;
* кафедра гідрогеології;
* кафедра фізичної географії і картографії;
* кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства.

== Наукова діяльність ==
Діє аспірантура зі спеціальностей «Географічна картографія», «Конструктивна географія», «Геофізика та геохімія ландшафтів», «Економічна та соціальна географія», «Гідрогеологія».

Працює спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій за спеціальністю «Економічна та соціальна географія».

Видаються три фахові збірники: Вісник університету, серія «Геологія. Географія», «Часопис соціально-економічної географії», «Проблеми безперервної географічної освіти і картографії».

Щороку на факультеті проводяться численні наукові конференції міжнародного рівня.

На кафедрах організовуються секції, клуби, семінари з різних наукових тем. Діє наукове товариство студентів, аспірантів та молодих учених. Студенти обирають тему дослідження, займаються науково-дослідною роботою, беруть участь у наукових конференціях та публікують наукові праці.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті геології, географії, рекреації і туризму здійснюється за освітніми програмами «Географія рекреації та туризму», «Географія, економіка та краєзнавчо-туристична робота», «Географія, природознавство та спортивно-туристська робота», «Геологія», «Економічна, соціальна географія та регіональний розвиток», «Картографія, геоінформатика і кадастр», «Фізична географія, моніторинг і кадастр природних ресурсів» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Навчальна практика студентів проходить на навчально-науковій географічній базі «Гайдари» на березі річки Сіверський Донець.

Блок міжзональних та міжрегіональних практик проводиться в різних регіонах України: Криму, Карпатах, Києві, Львові, Сумах, Запоріжжі, Полтаві, Умані, на Донбасі, Закарпатті, Харківщині та за кордоном, зокрема в Росії, Молдові, Білорусі, Туреччині.

Виробничі практики проводяться у провідних науково-дослідних, виробничих та освітянських установах та організаціях Києва і Харкова. Щорічно в межах виробничої практики проводиться комплексна навчально-дослідницька експедиція в районах Харківської області.

== Партнери факультету ==
Факультет активно співпрацює із закладами вищої освіти Білорусі, Молдови, Росії та інших країн СНД. Укладено угоди з низкою університетів про обмін студентами, завдяки яким кращі студенти відряджаються на короткочасне навчання та проходження практик за кордоном. Зокрема факультет співпрацює з:
* Манчестерським університетом (Велика Британія);
* Познанським університетом (Польща);
* Сучавським університетом (Румунія);
* Асьютським університетом (Єгипет).
Діє співробітництво з туристичною компанією “TezTour”, за умовами якого студенти можуть проходити стажування в Туреччині (м. Анталія).

Також партнерами факультету є низка вітчизняних компаній:
* IT-компанії: “Intetics”, «ГісІнфо» (КБ «Панорама»), ПФ «Геоком»;
* Державне підприємство «Східгеоінформ»;
* видавництва: «Основа», ДНВП «Картографія», ЗАТ «Інститут передових технологій»;
* ООО «Технологія»;
* Український науково-дослідний інститут природних газів «УкрНДІгаз»;
* Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення і охорони навколишнього природного середовища;
* «УкрВОДГЕО»;
* Казенне підприємство «Південукргеологія»;
* Головне управління статистики у Харківській області.

Геолого-географічний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:27Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Факультет геології, географії, рекреації і туризму Каразінського університету]]

Екологічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:26Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Екологічний факультет Харківського національного університету на [[Екологічний факультет Каразі...

'''Екологічний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Екологія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Передує створенню факультету історія виникнення та розвитку напрямку геоекологічних досліджень науковців Харківського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразiна. Підґрунтям для наукових робіт та здобутків з вивчення взаємодії людини та навколишнього природного середовища стали такі дисципліни як географія та ботаніка.

Звання фундатора досліджень в сфері екології в університеті займає видатний географ, ґрунтознавець та ботанік Андрій Миколайович Краснов (1862 — 1914/1915 рр.). У 1889 році захистив дисертацію на ступінь магістра ботаніки та очолив у Харківському університеті кафедру географії і етнографії.

Вагомий внесок в розвиток наукових досліджень взаємодії людини та довкілля зробив засновник Географічного факультету, видатний географ та антрополог Олексій Арсентійович Івановський (1866–1934). З 1914 року до 1930 року він очолює кафедру географії і етнографії.

Факультет створено рiшенням Вченоi Ради Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В.Н. Каразiна 30 березня 2007 року i наказом ректора № 0202-1/062 від 16 квiтня 2007 року

Екологічний факультет як структурний підрозділ Харківського нацiонального унiверситету iменi В.Н.Каразiна засновано у складі трьох кафедр: екології та неоекології; моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій; екологічної безпеки та екологічної освіти.

Сьогодні факультет готує не традиційних екологів в системі біологічних наук, а сучасних екологів на широкiй мiждисциплiнарнiй основi.

Із дня заснування факультету його очолює Тітенко Ганна Валеріївна.

Екологічний факультет разом з факультетами-партнерами має величезний науково-педагогічний потенціал — в підготовці фахівців беруть участь п’ять докторів наук, десятки професорів, доцентів, викладачів. Екологічний факультет зараз, напевне, самий невеликий факультет в університеті.

Підготовку фахівців на факультеті виконують кафедри екології та неоекології, моніторингу довкілля та природокористування, екологічної безпеки та екологічної освіти.

На факультеті діє аспірантура та докторантура, працює Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій зі спеціальності «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів».

Нормативна частина пiдготовки складається з циклів гуманiтарної та соцiально-економiчної підготовки (історія України, філософія, культурологія, економічна теорія, полiтологiя, соцiологiя, психологiя тощо), природничо-наукової підготовки (вища математика, хімія, фізика, інформатика та системологія тощо) та професійно-орієнтованої підготовки (вчення про довкілля, основи загальної екології та неоекології, моніторинг та охорона довкілля, управлiння в екологiї та природокористування, екологічна та техногенна безпека тощо). Особливістю навчального процесу підготовки екологів є наявність фрактальних (iнтегральних) нормативних дисциплiн, якi характеризуються великим обсягом годин та комплексністю структури.

== Кафедри факультету ==
До складу екологічного факультету входить три кафедри:
* кафедра екології та неоекології;
* кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти;
* кафедра моніторингу довкілля та природокористування.
Також підрозділами факультету є лабораторія еколого-токсикологічних досліджень та навчально-дослідна лабораторія аналітичних екологічних досліджень.

== Наукова діяльність ==
На факультеті діє аспірантура та докторантура, працює Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій зі спеціальності «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів». Наразі в аспірантурі навчається шість аспірантів стаціонарної і заочної форм навчання.

Видається Вісник університету, серія «Екологія», а також журнали «Захист довкілля від антропогенного навантаження» та «Людина і довкілля. Проблеми неоекології».

Наукова діяльність факультету здійснюється за такими напрямами: екологічна безпека, дослідження впливу забруднення навколишнього середовища на якість харчової продукції, ґрунтово-екологічні дослідження, оцінка природно-ресурсного потенціалу Харківської області, ландшафтно-екологічні дослідження, аерокосмічні дослідження земних покривів (радіогеографія), екологічна освіта і виховання, екологічна експертиза, екологічний менеджмент і аудит, управління екологічною діяльністю, попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій.

На факультеті з 4 жовтня 2007 року діє Студентське наукове товариство, яке об’єднує 35 студентів екологічного факультету. У складі СНТ діє дискусійний клуб «Еколог». Засідання проводяться щомісячно. На засіданнях клубу обговорюються актуальні питання сьогодення, пов’язані з екологічними проблемами, якими цікавляться молоді науковці.

Студенти-науковці екологічного факультету беруть участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, є переможцями Всеукраїнських студентських предметних олімпіад.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на історичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Екологія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Навчальні практики проводяться в Карпатах та на Харківщині.

Виробничі практики студенти проходять у різноманітних установах і організаціях за вибором студентів майже у всіх областях України, а в окремих випадках — і за кордоном.

Факультет співпрацює з різними вищими навчальними закладами та організаціями Польщі, Германії, Болгарії. Студенти мають можливість набути військовi спеціальності і отримати звання лейтенанта, проходячи військову підготовку.

== Партнери факультету ==
Факультет співпрацює з університетами ближнього і далекого закордоння, зокрема з:
* Університетом «Лодзська політехніка» (м. Лодзь, Польща);
* Університетом природних ресурсів та наук про життя (м. Відень, Австрія).
Також партнерами є і вітчизняні компанії:
* Департамент екології і природних ресурсів ХОДА;
* НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» Мінприроди України;
* ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського»;
* Український орден «Знак пошани» НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького та багато інших.

Екологічний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:26Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Екологічний факультет Каразінського університету]]

Факультет іноземних мов Каразінського університету

2019-10-29T11:24:25Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Факультет іноземних мов Харківського національного університету на [[Факультет іноземних мов Кар...

Факультет іноземних мов — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет іноземних мов готує спеціалістів понад 80 років. Він організований на базі відділення іноземних мов і літератури Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка як Український інститут лінгвістичної освіти (УІЛО) в 1930 році.

У 1934 році інститут переведено з Києва до Харкова, а у 1935 році перейменовано на Харківський педагогічний інститут іноземних мов, на якому функціонували три факультети (німецької, англійської і французької мов). У цей час інститут готував як вчителів, так і перекладачів на спеціальному перекладацькому відділенні.

У різні роки в інституті працювали відомі вчені й діячі науки та культури: академіки М. Рильський і Л. Булаховський, відомий психолог, професор П. Зінченко, видатний фахівець у галузі слов’янських мов, професор З. Веселовська, завідувач кафедри російської мови і загального мовознавства, професор О. Фінкель, один із перших дослідників української фразеології в порівнянні з англійською, автор першого англо-українського фразеологічного словника, професор К. Баранцев, дослідники граматичної будови англійської мови, доценти Б. Роговська та Б. Хаймович, один із перших дослідників німецько-українських паралелей у галузі граматики, доцент О. Драчук, дослідник українсько-французьких відповідностей, доцент Є. Март’янова та багато інших, хто зробили внесок в історію розвитку факультету.

Харківський педагогічний інститут іноземних мов існував до червня 1960 року, до моменту передання його до складу Харківського державного університету на правах факультету іноземних мов.

Якісно новому рівню підготовки спеціалістів сприяє реалізований у 1997 році проект мультимедійного центру факультету. Комплекс комп’ютерного обладнання, встановлений у рамках проекту, інтегрує можливості лінгафонного кабінету, відео- і комп’ютерного класу.

На факультеті працюють 85 кандидатів та 15 докторів наук, залучення співробітників до наукової роботи є майже стовідсотковим. Об’єктом розвідок виступають мовні одиниці та мовленнєві явища германських, романських та східних мов, які розглядаються в багатьох аспектах у контексті різних методологічних парадигм. Штат кафедри англійської філології складає 32 співробітника, з яких 5 професорів, 5 докторів філологічних наук, 8 доцентів, 12 кандидатів наук. На кафедрі німецької філології та перекладу працює 3 професора, 12 доцентів та 7 старших викладачів. У складі кафедри романської філології та перекладу працює 2 доктора філологічних наук, професора, 8 кандидатів наук, доцентів, 2 кандидати наук, старших викладача, 11 старших викладачів, 7 викладачів. У штаті кафедри східних мов та міжкультурної комунікації працює 2 доктора філологічних наук, 3 кандидата філологічних наук, 1 кандидат педагогічних наук, 3 доцента, 1 старший викладач, 9 викладачів. На кафедрі методики та практики викладання іноземної мови працює 32 науково-педагогічних працівників, серед яких четверо мають вчений ступінь доктора філологічних/педагогічних наук та 12 — ступінь кандидата філологічних/педагогічних наук. У складі кафедри також є академік Академії наук вищої освіти України; академік АН ВШ України та почесний член школи імені Т. Рузвельта (Сан-Антонiо, Техас). Кафедра англійської мови налічує 8 доцентів, 40 викладачів та 4 лаборанти. У професорсько-викладацькому складі кафедри німецької та французької мов 5 доцентів, 8 старших викладачів та 6 викладачів.

На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

Серед навчальних дисциплін факультету іноземних мов значаться такі: історія зарубіжної літератури, іноземна мова, практика перекладу, теорія перекладу як міжкультурної комунікації, ділова кореспонденція та її переклад, основи комунікативної лінгвістики, педагогіка, загальна психологія.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету іноземних мов входить дев’ять кафедр:
* кафедра англійської філології;
* кафедра німецької філології та перекладу;
* кафедра романської філології та перекладу;
* кафедра теорії та практики перекладу англійської мови;
* кафедра східних мов та міжкультурної комунікації;
* кафедра методики та практики викладання іноземної мови;
* кафедра англійської мови;
* кафедра німецької та французької мов;
* кафедра ділової іноземної мови та перекладу.
На факультеті працюють два комп’ютерні класи, лабораторія синхронного перекладу, навчально-методичний центр. Власний видавничий центр забезпечує навчальний процес необхідною методичною літературою. Також працює лінгвістичний центр, що надає додаткові освітні послуги на комерційній основі.

== Наукова діяльність ==
На факультеті сформувались наукові школи, у межах яких можна виділити основні напрямки лінгвістичних і лінгводидактичних досліджень, що відображають загальні тенденції у розвитку низки наук. Серед них представлені як відносно нові напрями (когнітивно-дискурсивний), так і такі, що мають давні традиції (лінгвостилістика, перекладознавство, педагогіка та методика навчання іноземних мов).

На факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна діє спеціалізована вчена рада Д 64.051.27 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови» (Наказ МОН України № 1279 від 06.11.2014).

Факультет є організатором низки конференцій в Україні та за кордоном.

До переліку власних видань факультету належать «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія», міжнародний збірник наукових праць «Когніція. Комунікація. Дискурс» (збірники внесено до переліку фахових видань ДАК України), п’ять збірників студентських наукових праць щорічно, збірники матеріалів конференцій.

Студентське наукове товариство факультету іноземних мов є структурним підрозділом Студентського наукового товариства університету, невід’ємною частиною студентського самоврядування у наукових та суміжних питаннях. Студентське наукове товариство факультету співпрацює з аспірантами, які є молодими науковцями та обрали науку як професію,з викладачами та науковцями університету.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті іноземних мов здійснюється за освітніми програмами «Англійська мова та література і переклад», «Англійська мова та література і переклад та друга іноземна мова», «Німецька мова та література і переклад», «Німецька мова та література і переклад та англійська мова», «Переклад (арабська та англійська мови)», «Переклад (іспанська мова)», «Переклад (іспанська та англійська мови)», «Переклад (китайська мова)», «Переклад (китайська та англійська мови)», «Французька мова та література і переклад», «Французька мова та література і переклад та англійська мова» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Педагогічна практика студентів-бакалаврів проводиться протягом чотирьох тижнів (у жовтні) без відриву від навчального процесу. Практика проводиться школах Харкова, що мають договори з університетом, зокрема Харківський навчально-виховний комплекс № 45 «Академічна гімназія», Харківська спеціалізована школа I–III ступенів № 99, Харківський університетський ліцей, Харківський фізико-математичний ліцей № 27, Харківська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 17, Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія», Харківська гімназія № 152, Харківська гімназія № 46 імені М. В. Ломоносова, Харківська гімназія № 47.

Перекладацька практика на 4 курсі проходить з відривом від навчального процесу на базах практики, якими можуть бути підприємства та організації Харкова та Харківської області. Студенти можуть проходити практику в інших містах України за наявності листа-запрошення з обґрунтуванням необхідності присутності студента-практиканта на цьому підприємстві. Базою практики можуть також бути підрозділи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тривалість практики — чотири тижні (216 годин).

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету виступають:
* кафедра германської філології Київського міжнародного університету;
* кафедра іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України;
* кафедра іноземної філології Мелітопольського державного педагогічного університету;
* кафедра англійської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка;
* кафедра англійської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди;
* кафедра іноземних мов Харківського економіко-правового університету;
* кафедра романо-германських мов Херсонського державного університету;
* кафедра англійської філології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького;
* кафедра германського загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича;
* кафедра іноземних мов № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (м. Харків);
* кафедра іноземної філології Дніпропетровського університету економіки та права;
* кафедра перекладу Сумського державного університету;
* кафедра іноземних мов Белгородського університету;
* кафедра перекладу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського;
* кафедра міжкультурної комунікації та іноземних мов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Факультет іноземних мов Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:25Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Факультет іноземних мов Каразінського університету]]

Економічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:25Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Економічний факультет Харківського національного університету на [[Економічний факультет Каразі...

{{Факультет|назва=Економічний факультет|тип=факультет|дата заснування=1933|студентів=1700|кандидатів наук=|приналежність=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|декан=[[Давидов Олександр Іванович]]|адреса=м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд 4-19|веб-сайт=http://www.econom.kharkov.ua|герб=[[Файл:econom.jpg|200px]]|телефон=+380 (57) 707-55-53|E-mail=econom@karazin.ua}}

'''Економічний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Бізнес-аналітика та міжнародна статистика», «Бізнес-економіка», «Економіка та економічна політика», «Економічна кібернетика», «Інформаційний маркетинг, реклама та зв’язки з громадськістю», «Інформаційні технології у фінансах та електронна комерція», «Маркетинг», «Маркетинговий менеджмент», «Менеджмент бізнес-процесів», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Менеджмент організацій», «Міжнародна економіка», «Міжнародний менеджмент і бізнес-комунікації», «Облік і оподаткування», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Публічне управління та адміністрування», «Фінанси, банківська справа та страхування» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Економічний факультет засновано у 1933 році у складі семи факультетів університету. Він був утворений на основі трьох кафедр: політичної економії, економічної політики та історичних дисциплін. На той час факультет займався підготовкою висококваліфікованих кадрів викладачів політичної економії, економічної політики та наргоспобліку для закладів вищої освіти, технікумів та спеціальних шкіл.

Станом на 1 липня 1934 року на факультеті навчались 144 студенти, з них чоловіків — 81, жінок – 63. Щорічний набір студентів планувалося довести до 70 осіб.

Після Великої Вітчизняної війни економічний факультет відновлено весною 1945 року, але розпочав свою роботу раніше — з 1 квітня 1944 року.

Велике значення надавалося пропаганді економічної науки, популярним лекціям. Так, викладачі у 1949 році прочитали 26 лекцій в університеті, науково-дослідних установах, інститутах та на підприємствах міста. Серед них “Шляхи прискорення обігу оборотних засобів” (доц. Є.Г. Ліберман); “Боротьба за дострокове виконання п’ятирічного плану відбудови та розвитку народного господарства” (доц. З.Л. Житницький) та ін. Розширювали свою діяльність також студентські наукові гуртки.

У 1966 році було створено кафедру фінансів та кредиту, завідувачем якої був призначений доктор економічних наук, професор Верба П.І. Цій кафедрі у майбутні роки судилося відігравати ключову роль у підготовці фахівців-фінансистів, банкірів, податківців.

Крім кафедри фінансів та кредиту на економічному факультеті було відкрито також нові кафедри: економічних методів та обчислювальної техніки (завідувач доц. Л.Т. Моторний); кафедру економіки промисловості (завідувач проф. П.С. Мірошніков). У 1968 році було створено кафедру планування народного господарства, яку очолив доц. Терехов Ю.І.

Ці процеси відкриття нових кафедр продовжились і в 80–90-х роках, вони набули особливого розмаху з 2000 року.

Науково-методичну, науково-дослідну та виховну роботу на факультеті забезпечують висококваліфіковані науково-педагогічні кадри: 25 докторів наук, професорів; понад 70 кандидатів наук, доцентів. Середній вік викладачів складає 48 років.

Нині на факультеті готують фахівців за такими освітніми програмами:
# Економіка та економічна політика.
# Бізнес-економіка.
# Економічна кібернетика.
# Прикладна економіка.
# Маркетинг.
# Маркетинговий менеджмент.
# Інформаційний маркетинг, реклама та PR.
# Підприємництво, торгівля та біржова діяльність.
# Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.
# Міжнародний менеджмент і бізнес-комунікації.
# Менеджмент організацій.
# Бізнес-адміністрування.
# Менеджмент бізнес-процесів.
# Адміністративний менеджмент.
# Бізнес-менеджмент.
# Публічне управління та адміністрування.
# Міжнародна економіка.
# Бізнес-аналітика та міжнародна статистика.
# Облік і оподаткування.
# Фінанси, банківська справа та страхування.
# Інформаційні технології у фінансах та електронна комерція.
# Публічні фінанси.
# Управління фінансово-економічною безпекою.
Студенти економічного факультету вивчають математику для економістів, економіко-математичні методи та моделі, економічну теорію, філософію та історію маркетингу, маркетингові дослідження, фінанси, бухгалтерський облік, менеджмент, статистику, макро-, мікро- та мегаекономіку, історію України, іноземну мову тощо.

== Кафедри факультету ==
До складу економічного факультету входить вісім кафедр:
* фінансів та кредиту;
* статистики, обліку та аудиту;
* економічної кібернетики та прикладної економіки;
* економіки та менеджменту;
* економічної теорії та економічних методів управління;
* маркетингу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;
* міжнародної економіки та світового господарства;
* математичних методів в економіці.

== Наукова діяльність ==
На факультеті діє аспірантура та докторантура за низкою спеціальностей. Працюють Спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями «Економіка та управління національним господарством», «Економічна теорія та історія економічної думки», «Демографія, економіка праці, соціальна економіка та політика», «Гроші, фінанси та кредит».

Видаються Вісник університету, серія «Економіка» і науковий журнал «Соціальна Економіка».

На факультеті навчається близько 20 аспірантів.

Щорічно факультетом проводяться Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених, міжнародні науково-практичні конференції, онлайн-конференції, круглі столи за актуальною проблематикою.

Виконуються 9 комплексних науково-дослідних робіт, 2 з яких здійснюються на замовлення держави та фінансуються з коштів державного бюджету Міністерства освіти і науки України за тематичним планом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Студенти залучаються до наукових досліджень, працюючи в студентському науковому товаристві. Регулярно проводяться університетські, всеукраїнські конкурси студентських наукових робіт та олімпіади з різних спеціальностей.

На факультеті розвинуте наукове життя студентів, які беруть активну участь у міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема Всеукраїнська конференція студентських маркетингових планів, в організованих наукових гуртках при кожній кафедрі, різноманітних міжнародних програм: SIFE (Students in Free Enterprise), Global management challenge тощо.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на економічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Бізнес-аналітика та міжнародна статистика», «Бізнес-економіка», «Економіка та економічна політика», «Економічна кібернетика», «Інформаційний маркетинг, реклама та зв'язки з громадськістю», «Інформаційні технології у фінансах та електронна комерція», «Маркетинг», «Маркетинговий менеджмент», «Менеджмент бізнес-процесів», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Менеджмент організацій», «Міжнародна економіка», «Міжнародний менеджмент і бізнес-комунікації», «Облік і оподаткування», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Публічне управління та адміністрування», «Фінанси, банківська справа та страхування» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Зазвичай студенти факультету проходять практику в різноманітних підприємствах та банківських установах. Під час проходження практики студенти беруть активну участь у діяльності підприємства, знаходять резерви вдосконалення діяльності за кожним функціональним напрямом і готують обґрунтування низки пропозицій щодо підвищення ефективності роботи підприємства.

Підприємство, де студент проходить практику, стає об’єктом проведення самостійного прикладного дослідження та виконання атестаційної роботи на матеріалах реального підприємства. Співпраця закладу освіти, студента та підприємства, що є базою стажування і практики, дозволяє розробити тему реальної атестаційної роботи, що може бути корисною для підприємства і виконуватись на його замовлення відповідно до вимог проведення державної атестації випускника для рівня підготовки магістра.

== Партнери факультету ==
Факультет співпрацює із Політехнічним університетом Лодзі (Польща) та університетом Ніцци — Софія Антиполіс (Франція).

Економічний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:25Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Економічний факультет Каразінського університету]]

Історичний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:24Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Історичний факультет Харківського університету на [[Історичний факультет Каразінського універси...

'''Історичний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Історія та археологія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Історичний факультет є одним з найстаріших факультетів Каразінського університету, який засновано 1804 року. З факультетом пов’язані імена видатних істориків І. Срезнєвського, Б. Дорна, М. Костомарова, В. Іконникова, М. Дринова, М. Сумцова, Д. Багалія, Ф. Шміта, Д. Яворницького, В. Бузескула, О. Шліхтера. Випускниками історичного факультету є відомі вчені: Ю. Кнорозов, М. Барг, Ю. Кондуфор. У 1910 році вперше звання почесного доктора російської історії в Харківському університеті здобула жінка — видатний історик та етнограф О. Єфименко.

На сьогодні історичний факультет є одним із провідних вітчизняних наукових центрів. Тут працюють 13 докторів наук, професорів, 26 кандидатів наук, доцентів, чимало яких мають почесні звання та нагороди. На факультеті склалася низка напрямів наукової роботи. Важливим напрямом наукової роботи факультету є археологічні експедиції. Розкопки проводяться на території Харківської та Полтавської областей, а також Кримського півострову. В університеті працюють музей археології та етнографії Слобідської України, музей iсторiї Харкiвського унiверситету та три наукові центри, пов’язані з факультетом.

При факультеті діють Східно-регіональний відділ центру пам’яткознавства Національної академії наук України та Харківське історико-археологічне товариство.

Підготовка фахівців на історичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Історія та археологія» та передбачає поєднання широкої гуманітарної підготовки з поглибленою спеціалізацією, що відбувається на відповідній кафедрі. Загалом викладачами факультету читається понад 150 курсів та спецкурсів, що охоплюють історію людства від давнини до сьогодення та передбачають вивчення сучасних концепцій, методологiї та методів історичного дослідження. На факультеті працює сучасний інформаційний центр, що забезпечує вільний та швидкий доступ до інформації студентам та викладачам, а також дві лабораторії: історичної інформатики та навчально-методична.

Загалом сьогодні на факультеті на денному та заочному відділенні навчається близько 500 студентів.

== Кафедри факультету ==
До складу історичного факультету входить п’ять кафедр:
* кафедра історії стародавнього світу та середніх віків;
* кафедра історії України;
* кафедра нової та новітньої історії;
* кафедра історії Східної Європи;
* кафедра історіографії, джерелознавства та археології.

== Наукова діяльність ==
Наукова робота на факультеті ведеться за декількома напрямками, у межах яких розробляються численні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, археології, історіографії, джерелознавства, функціонують наукові школи:

– Школа істориків Північного Причорномор’я античної доби;

– Школа дослідників історії України;

– Школа археологів Лівобережної України;

– Школа болгаристів;

– Школа історіографів.

Викладачами та співробітниками історичного факультету написана низка підручників та навчальних посібників. На факультеті видаються п’ять збірників наукових праць:

– «Вісник Харківського університету» (серія «Історія»);

– «Старожитності»;

– «Харківський історіографічний збірник»;

– «Методичний вісник»;

– «Актуальні питання вітчизняної та всесвітньої історії: збірник праць молодих учених».

Діє спеціалізована рада Д 64.051.10 із захисту кандидатських та докторських дисертацій. В середньому на історичному факультеті щорічно навчається близько 20 аспірантів та докторантів.

При факультеті діє одне з найстаріших в Україні студентське наукове товариство.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на історичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Історія та археологія» спеціальності «Історія та археологія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Важливим елементом підготовки студента-історика є археологічна, музейно-архівна, краєзнавча та виховна практики.

Під час археологічної практики студенти можуть взяти участь у роботі:

– Германо-Слов’янської археологічної експедиції — місце проведення розкопок с. Войтенки Валківського району Харківської області;

– Середньовічної археологічної експедиції — місце проведення досліджень с. Верхній Салтів Вовчанського району Харківської області;

– археологічних розкопках у с. Більськ Котелевського району Полтавської області.

Музейно-архівна практика проводиться по закінченню другого курсу відповідно до обраної спеціальності. Для студентів, які навчаються на кафедрі історіографії джерелознавства та археології за спеціальністю «Архівознавство» музейно-архівна практика проводиться на базі музейно-архівних установ Харкова, та за основним маршрутом Київ–Кам’янець-Подільський.

Краєзнавча практика проводиться на базі центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька та дає можливість детальніше ознайомитися з музеями, архівами, бібліотеками, пам’ятками та пам’ятними місцями Слобожанщини, отримати навички створення наукових паспортів, атрибуції матеріалів, доторкнутися до проблем евристики.

== Партнери факультету ==
Протягом всього періоду існування історичний факультет підтримує зв’язки з науковими закладами і колегами як України, так й Росії, Болгарії, Німеччини, Польщі, США, Греції.

Історичний факультет Харківського університету

2019-10-29T11:24:24Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Історичний факультет Каразінського університету]]

Факультет комп’ютерних наук Каразінського університету

2019-10-29T11:24:22Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Факультет комп'ютерних наук Харківського національного університету на [[Факультет комп’ютерних...

'''Факультет комп’ютерних наук''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Комп’ютерні науки» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет комп’ютерних наук заснований 7 серпня 2001 року силами механіко-математичного і фізико-технічного факультетів університету. Згодом факультет розширив напрями підготовки фахівців, збільшив матеріально-технічну базу, нарощував темпи проведення науково-дослідних робіт. У 2007 році на базі факультету створений центр інформаційних технологій.

Специфіка підготовки фахівців за спеціальностями полягає в підготовці кадрів для наукомістких технологій, що пов’язані з комп’ютерним управлінням та інформаційним забезпеченням безпеки сучасних інформаційних систем, моделюванням процесів і управлінням у ядерних, радіаційних та плазмових технологіях, розробкою й експлуатацією комп’ютерних систем управління складними комунікаційними та радіоелектронними комплексами, розробкою сучасних систем кібербезпеки.

Головними натхненниками ідеї заснування факультету комп’ютерних наук були ректор університету професор Bіль Бакіров, декан фізико-технічного факультету професор Микола Азарєнков, доцент кафедри фізичних технологій фізико-технічного факультету Олександр Целуйко, декан механіко-математичного факультету професор Володимир Золотарьов. Ними були зроблені головні кроки на шляху створення нового факультету.

Велику роботу з підготовки робочих матеріалів для впровадження нової спеціальності провели доцент кафедри фізичних технологій фізико-технічного факультету Олександр Целуйко, доцент кафедри математичних методів забезпечення електронних обчислювальних машин механіко-математичного факультету Віктор Міщенко, доцент кафедри експериментальної ядерної фізики фізико-технічного факультету Микола Стєрвоєдов.

За роки існування факультет очолювали:

2001–2006 — Олександр Целуйко;

2006–2012 — Леонід Сорока;

2012–теперішній час — Валентин Лазурик.

На факультеті комп’ютерних наук в підготовці фахівців беруть участь 16 професорів, десятки докторів наук, доцентів, викладачів.

Основними напрямками фундаментальних і прикладних досліджень у галузі інформаційних технологій на факультеті є: розробка комп’ютерних систем для вирішення актуальних завдань, що пов’язані з високотехнологічними галузями промисловості в мікроелектроніці, медицині, хімії та біології та інше; дослідження методів та моделей динамічного управління телекомунікаційними мережами в реальному часі; дослідження з системного аналізу, моделювання складних розподілених систем, методів управління адаптивними розподіленими системами, методи організації інформаційних процесів в адаптивних розподілених системах, методи штучного інтелекту; дослідження оптоелектронних інформаційних технологій; дослідження безпеки інформаційних систем і технологій та розробкою ефективних криптопротоколів і криптоперетворень; дослідження методів та моделей формального синтезу мультипаралельних апаратних і програмних засобів адаптивних паралельних обчислювальних систем.

На факультеті діє аспірантура та докторантура, працює Спеціалізована вчена рада Д 64.051.09 та Д 64.051.29 із захисту дисертацій із спеціальностей «Математичне моделювання та обчислювальні методи», «Інформаційні технології», «Комп’ютерні системи та компоненти», «Системи захисту інформації». До складу вченої ради входять професори, доктори наук, доценти та науковці.

Сьогодні факультет здійснює підготовку фахівців за такими освітніми програмами: «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Комп’ютерна інженерія», «Комп’ютеризовані системи управління та автоматика», «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека», «Інформаційні управляючі системи та технології», «Безпека інформаційних і комунікаційних систем».

Особливістю підготовки студентів є розгляд як об’єкта управління розподілених інформаційних систем (складні комп’ютерні мережі та телекомунікаційні системи). Значна увага приділяється вивченню методів управління, проектування та експлуатації таких систем. В області комп’ютерних наук фундаментальні знання вивчаються в таких розділах: формалізація і алгоритмізація процесів збору, передачі та обробки інформації, архітектура комп’ютерів і операційні системи, розробка програмного забезпечення та мови програмування, бази даних та інформаційно-пошукові системи, штучний інтелект та інтелектуальна обробка потоків даних, взаємодія людини з комп’ютерними системами і робототехніка.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету комп’ютерних наук входить п’ять кафедр:
* кафедра електроніки та управляючих систем;
* кафедра моделювання систем і технологій;
* кафедра теоретичної та прикладної системотехніки;
* кафедра штучного інтелекту та програмного забезпечення;
* кафедра безпеки інформаційних систем і технологій.

== Наукова діяльність ==
На факультеті діє докторантура та аспірантура за спеціальностями: 122 «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», 125 «Кібербезпека», 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».

Видається Вісник університету, серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології. Автоматизовані системи управління» та Міжнародний електронний науково-теоретичний журнал «Комп’ютерні науки та кібербезпека».

Працюють дві спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій.

Проводяться фундаментальні й прикладні наукові дослідження за тематикою державних та договірних проєктів. Вчені беруть участь у розробці Державних стандартів України в галузі захисту інформації. Факультет проводить міжнародну наукову конференцію «Комп’ютерне моделювання в наукомістких технологіях».

Функціонує наукове товариство студентів аспірантів, докторантів та молодих вчених. Студенти займаються науково-дослідною роботою, беруть участь у наукових конференціях та публікують свої наукові праці.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті здійснюється за освітніми програмами «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», «Комп’ютерні науки» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Студенти можуть проходити практику на кафедрах факультету, установах, організаціях і фірмах міста Харкова.

== Партнери факультету ==
Факультет співпрацює з провідними науковими установами Німеччини, США, Канади, Польщі, де кращі студенти проходять ознайомчі та дипломні практики, а випускники — довгострокове наукове стажування. Партнерами факультету є провідні компанії у галузі IT-технологій, зокрема “TEAM International”, “Sigma Ukraine”, “Qualium Systems”, “NIX Solutions”, “Gamеloft”, “Data Art”, “Nika ENTERTAINMENT”, “W3”, “GlobalLogic Ukraine”, “CS LTD”, “Insoft Ukraine” та інші.

Факультет комп'ютерних наук Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:22Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Факультет комп’ютерних наук Каразінського університету]]

Медичний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:21Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Медичний факультет Харківського національного університету на [[Медичний факультет Каразінськог...

{{Факультет|назва=Медичний факультет|тип=[[факультет]]|дата заснування=1805|студентів=3700|приналежність=[[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна]]|декан=Белозьоров Ігор Вікторович|адреса=майдан Свободи, 6, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ауд. 575|веб-сайт=http://medicine.karazin.ua|герб=[[Файл:Med-logo.jpg|200px]]|E-mail=med@karazin.ua|телефон=+380 (57) 707-50-25}}

'''Медичний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Медицина» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==

При відкритті Харківського імператорського університету 29 січня 1805 року серед перших факультетів був і медичний. Цей факультет у складі університету існував до 1920 року. Його вихованцями були відомі вчені-медики й лікарі: терапевт Д. Лямбль, хірурги П. Шумлянський, В. Грубе та М. Трінклер, акушер І. Лазаревич, офтальмолог Л. Гіршмана, фізіолог В. Данілевського та багатьох інших.

У 1920 році закриті всі університети, а на їх місці виникли численні роздроблені спеціалізовані заклади вищої освіти. З того моменту перестав існувати й медичний факультет Каразінського університету. У 1934 році Харківський університет відродився, але вже без медичного факультету.

Лише з часів набуття Україною незалежності та її демократичного відродження стало можливим відтворення класичної університетської вищої медичної освіти. 20 листопада 1992 року Міністерство освіти України Наказом № 185 доручило університету відновити підготовку спеціалістів у сфері медицини з наданням їм права на лікувальну діяльність. У березні 1993 року урочисто відкрито факультет фундаментальної медицини.

У 2008 році факультет отримав історично вірну назву та до цього часу гордо має назву медичного факультету Каразінського університету.

На сучасному етапі свого розвитку медичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — один з найпотужніших медичних закладів вищої освіти, що отримав визнання не тільки в Україні, але й за її межами.

За роки існування факультет очолювали:

1992–2008 роки — професор Микола Іванович Яблучанський.

2008–2016 роки — професор Віктор Миколайович Савченко.

З 2016 року — професор Ігор Вікторович Белозьоров.

Підготовка майбутніх лікарів на медичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна проводиться силами потужного науково-педагогічного колективу. Викладацьку діяльність на факультеті ведуть більше 40 докторів наук, професорів, близько 180 кандидатів наук, доцентів, та 20 кандидатів наук, асистентів, а також більше 150 асистентів без наукового ступеню.

Серед викладачів медичного факультету – видатні вчені та педагоги сучасності, діагностики та клініцисти, імена яких відомі далеко за межами України: проф. І. В. Белозьоров, проф. Є. Я. Ніколенко, проф. Є. Д. Хворостов, проф. М. І. Яблучанський, проф. В. Г. Чернуський, проф. М. М. Коренєв, проф. М. М. Попов, проф. О. С. Проценко, проф. М. Г. Грищенко, проф. О. В. Грищенко, проф. Г. М. Даниленко, проф. С. О. Шерстюк, проф. В. І. Пономарьов, проф. Н. С. Шевченко та інші.

Науково-педагогічні колективи кафедр є співвиконавцями низки міжнародних наукових досліджень у сфері фармакології, терапії, кардіології, педіатрії, хірургії тощо.

Структурними підрозділами медичного факультету виконуються наступні науково-дослідні роботи:
* «Використання фулерену С-60 та кріоконсервованої сироватки кордової крові у терапії некрозу міокарду (експериментальне дослідження);
* «Розробка та дослідження системи автоматичного управління варіабельністю серцевого ритму у кардіологічній практиці»;
* «Медикаментозна терапія пацієнтів з імплантованими елекрокардіостимуляторами»;
* «Практичні аспекти використання електромагнітного випромінювання у медицині та сільському господарстві»;
* «Розробити ефективні технології лікування та імунореабілітації дітей, що часто хворіють, з синдромом лімфаденопатії та імунопрофілактики інфекційних захворювань»;
* «Роль імунних, аутоімунних та метаболічних порушень у патогенезі та результатах інфекційного процесу, що визваний герпесвірусами»;
* «Вивчити вплив медико-соціальних факторів на формування здоров’я академічно здібних дітей середнього шкільного віку»;
* «Розробити гігієнічні заходи щодо профілактики захворювань підлітків при їх професійному самовизначенні»;
* «Патологічна анатомія окремих систем плодів та новонароджених від матерів з ускладненою вагітністю»;
* «Патоморфологічні особливості формування плоду та новонародженого під впливом патології матері»;
* «Вивчення гетерогенності метаболічних та імунних порушень та проведення їх корекції до та після тімектомії у пацієнтів з міастенією»;
* «Новітні технології у комплексному лікуванні цукрового діабету»;
* «Вивчити особливості патогенезу транзиторного болю у спині при циркадних ритмах»;
* «Дослідити розповсюдженість транзиторного болю у спині серед викладачів та наукових співробітників у місті Харків»;
* «Патологічна анатомія імунної системи людини під впливом аутоімунних захворювань»;
* «Удосконалити діагностику асоційованих з Helicobacter pylori гастродуоденальних захворювань у підлітків»;
* «Значення внутрішньоклітинних збудників у інфекційній патології у дітей»;
* «Визначити особливості механізмів формування артеріальної гіпертензії у підлітків з ожирінням»;
* «Визначити механізми формування діастолічної дисфункції лівого шлуночку у підлітків з патологією міокарду»;
* «Вивчення питань психодіагностики, етіопатогенезу, клінічних особливостей, перебігу, профілактики та лікування коморбідних психічних та поведінкових розладів»;
* «Вивчення особливостей та оптимізація використання спленектомії при лікуванні гематологічних хворих»;
* «Вивчення клініко-патогенетичних механізмів розвитку недиференційованої дисплазії сполучної тканини та ремоделювання еластично-тканинних структур організму» та інші.
Медичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна має на меті підготовку висококваліфікованих лікарів освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр», спеціальність 222 «Медицина», галузь знань 22 «Охорона здоров’я».

На медичному факультеті проводиться навчання студентів українською, російською (для російськомовних іноземних громадян) та англійською мовами за такими дисциплінами: нормальна анатомія людини (для студентів 1-2 курсів), гістологія, цитологія та ембріологія, мікробіологія, вірусологія та імунологія (курси 2–3), дерматологія, венерологія, гігієна та екологія, нутриціологія, догляд за хворими (практика), загальна хірургія, внутрішня медицина, офтальмологія, травматологія і ортопедія тощо.

З метою підвищення знань населення з питань лікувально-фізичної культури, лікувального та профілактичного масажу, естетичної косметології у вересні 2009 року було засновано Навчальний центр естетичної медицини. Він є одним з провідних навчальних центрів міста Харкова, який навчаϵ фахівців з лікувальної фізичної культури, масажу та естетичної косметології. Випускники Навчального центру естетичної медицини затребувані и працюють у лікувальних закладах, фітнес центрах та SPA-центрах, як у нашій країні, так і за її межами.

Навчальний центр проводить навчання за наступними курсами:
* лікувально-фізична культура;
* масаж;
* естетична косметологія;
* дієтологія;
* фізична реабілітація.
Навчання проводиться за спеціально розробленими робочими програмами, які розраховані не тільки на студентів-медиків, але й на немедичний контингент, які вирішили змінити сферу своєї діяльності та отримати нові знання в області медицини та естетики.

== Кафедри факультету ==
До складу історичного факультету входять 11 кафедр:
* кафедра акушерства та гінекології;
* кафедра анатомії людини;
* кафедра внутрішньої медицини;
* кафедра гігієни та соціальної медицини;
* кафедра загальної і клінічної імунології та алергології;
* кафедра загальної та клінічної патології;
* кафедра загальної практики — сімейної медицини;
* кафедра педіатрії;
* кафедра психіатрії, наркології, неврології та медичної психології;
* кафедра хірургічних хвороб;
* кафедра хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії.

== Наукова діяльність ==
Наукові дослідження на факультеті присвячені найсучаснішим проблемам теоретичної і клінічної медицини. Щорічно факультет є організатором наукових конференцій міжнародного рівня з різних питань медицини. Медичним факультетом підписано численні договори про наукове співробітництво, обмін досвідом та стажування студентів з провідними науково-медичними установами України, Великої Британії, США, Іспанії, Італії, Австралії, Південної Африки, Японії, Швеції та інших країн.

На факультеті видаються два фахові наукові журнали, що входять до наукометричних баз (Index Copernicus International).

З перших років існування відродженого факультету за ініціативою декана М. Яблучанського розпочало роботу студентське наукове товариство, до складу якого увійшли наукові гуртки окремих кафедр та адміністрація. У 2014 році змінено назву на наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Сьогодні у складі Правління Наукового товариства медичного факультету нараховується 22 студента, а на факультеті нараховується більше 150 студентів та молодих вчених, які безпосередньо займаються наукою, від 1-го курсу до 6-го.

За роки існування членами наукового товариства проведено 12 конференцій з міжнародною участю, опубліковано понад 150 статей та тез, встановлена співпраця з науковими товариствами медичних закладів вищої освіти України та інших країн.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на медичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Медицина» за двома освітніми рівнями — магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Клінічні бази медичного факультету оснащені сучасним лікувально-діагностичним устаткуванням європейського рівня, а клінічна робота проводиться з урахуванням новітніх стандартів надання медичної допомоги. Більша частина закладів з переліку клінічних баз медичного факультету є новаторами у своїх галузях, провідними науковими та клінічними центрами, відомими науковими працями та досягненнями далеко за межами України.

Практичні та лекційні заняття на кафедрі хірургічних хвороб проводяться у Дорожній клінічній лікарні станції Харків «Укрзалізниці».

Клінічними базами кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна також є Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Харківська міська поліклініка № 24.

Харківська міська поліклініка № 24 має чотири терапевтичні відділення, де організована не тільки амбулаторна допомога пацієнтам, але й денні стаціонари та стаціонари вдома. Студенти старших курсів мають можливість сумісно із лікарями цього закладу брати участь у постановці діагнозу, підборі діагностичних процедур та оптимальних методів лікування на засадах доказової медицини. Висококваліфіковані кадри та сучасне обладнання дозволяють проводити якісну первинну та вторинну профілактику багатьох станів у клініці внутрішніх хвороб.

Клінічною базою кафедри загальної практики — сімейної медицини є Харківська міська поліклініка № 26, що є базою для проходження медичної практики з внутрішньої медицини студентами 5 курсу (англомовна форма навчання), а також вивчення дисципліни «Організаційні засади сімейної медицини» студентами 6 курсу.

== Партнери факультету ==
Факультет підтримує контакти з ученими та викладачами провідних науково-медичних установ України, Австралії, Великої Британії, Іспанії, Італії, Південної Африки, США, Японії, Швеції тощо.

Також партнерами виступають:
* НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків.
* Інститут мікробіології та імунології імені І. Мечникова НАМН України.
* Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Зайцева НАМН України.
* Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України.
* Дорожня клінічна лікарня станції Харків.
* Лікувально-профілактичний заклад «Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці».
* Харківська обласна інфекційна лікарня.
* Харківський міський перинатальний центр.
* Клініка репродуктивної медицини імені академіка В. Грищенка та інші.
Найбільш плідно університет співпрацює з Харківською медичною академією післядипломної освіти Міністерство охорони здоров’я України.

Медичний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:21Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Медичний факультет Каразінського університету]]

Факультет математики і інформатики Каразінського університету

2019-10-29T11:24:18Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Механіко-математичний факультет Харківського національного університету на [[Факультет математи...

'''Факультет математики і інформатики''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Інформатика», «Математика», «Прикладна математика» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Історія факультету, розвиток математики і механіки, фундаментальна підготовка студентів бере початок з часу відкриття університету в 1804 році, коли створено кафедри чистої математики і прикладної математики відділення фізичних і математичних наук.

Перший професор математики Харківського університету Т. Осиповський (1765–1832 роки) працював в університеті з 1803 по 1822 рік і був ректором університету в 1813–1820 роках. Серед вихованців університету був видатний математик, академік Петербурзької академії наук М. Остроградський (1801–1862 роки). Надалі математичні традиції підтримувалися і розвивалися зусиллями таких видатних вчених В. Імшенецький (1832–1892 роки), К. Андрєєв (1848–1921 роки), А. Ляпунов (1857–1918 роки), В. Стєклов (1864–1926 роки), Д. Синцов (1867–1946 роки), С. Бернштейн (1880–1968 роки).

Механіко-математичний факультет організаційно сформувався в 1961 році. Першим його деканом став проф. Д. С. Гордєвський (1901–1979). З 1 вересня 2015 факультет має нову назву — «Факультет математики та інформатики».

Сьогодні наукові дослідження, навчальний процес, методичну та організаційну роботу факультету забезпечують 60 викладачів, серед яких — два члени-кореспонденти НАН України, 20 докторів та 35 кандидатів наук.

Студенти всіх спеціальностей отримують фундаментальну математичну освіту протягом перших двох років навчання з подальшою поглибленою підготовкою в залежності від обраної спеціальності, спеціалізації і власних інтересів.

Факультет забезпечує підготовку за всіма трьома рівнями вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор філософії) для спеціальностей «Математика», «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки і інформаційні технології».

У межах підготовки студенти вивчають спеціальні розділи математики (теорія мов, теорія автоматів, прикладна теорія решіток, теорія категорій тощо); алгоритміку (алгоритми і структури даних, теорія алгоритмів, теорія складності обчислень); системне програмування (архітектура обчислювальних систем, системне програмне забезпечення, операційні системи); програмування (вивчення мов програмування: C, C++, Java, Python, Prolog, Haskell — обов’язково, а також інших за вибором); принципи побудови комп’ютерних мереж (локальні мережі, корпоративні мережі, інтернет); бази і сховища даних (використання і розробка реляційних баз даних, розробка і застосування постреляційних баз даних); програмну інженерію (методи і інструменти створення компіляторів, методи організації інтерфейсу людина — комп’ютер, методологія розробки програмних систем, методи створення розподілених, вебцентричних і корпоративних програмних систем, програмні архітектури, управління розробкою програмних проєктів), а також багато іншого за вибором студента: web-дизайн, frontend-програмування, JavaScript, PHP та інші скриптові мови для web, аналіз даних, штучний інтелект тощо.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету математики і інформатики входить чотири кафедри:
* кафедра вищої математики та інформатики;
* прикладної математики;
* кафедра теоретичної та прикладної інформатики;
* фундаментальної інформатики.
'''Наукова діяльність'''

Діє аспірантура за низкою спеціальностей. Працюють Спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями: «Математичний аналіз», «Геометрія і топологія», «Диференційні рівняння», «Математична фізика» та «Математичне моделювання та обчислювальні методи», «Інформаційні технології».

Видається вісник університету, серія «Математика, прикладна математика і механіка» та серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології. Автоматизовані системи управління», що є фаховими.

Вчені факультету математики і інформатики мають здобутки в різних галузях математики, є засновниками багатьох наукових шкіл Харкова, Києва, Санкт-Петербурга та інших міст.

На факультеті діє наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених. Студенти з молодших курсів мають змогу займатися науково-дослідною роботою, брати участь у наукових конференціях, національних конкурсах наукових робіт, національних і міжнародних змаганнях з математики, механіки та програмування, публікувати наукові праці.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті математики і інформатики здійснюється за освітніми програмами «Інформатика», «Математика», «Прикладна математика».

== Бази навчальних практик ==
Студенти мають право проходити практику на кафедрах факультету, установах, організаціях і фірмах міста Харкова.

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету є:
* “Global Logic”;
* “EPAM”;
* “Nix Solutions”;
* “Sigma Ukraine”;
* “TEAM International”;
* “Іntego Group”;
* Фізико-технічний Інститут низьких температур НАН України;
* університети Ніцци–Софії Антіполіс (Франція), Каледонійський (Глазго, Велика Британія), Мурсії (Іспанія), Ліонський (Франція);
* Політехнічний університет міста Лодзь (Польща);
* Технічний університет Мюнхена (Німеччина);
* Вільнюський технічний університет (Литва);
* Науково-дослідний Інститут Інформатики та Автоматики (INRIA) (Франція).

Механіко-математичний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:18Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Факультет математики і інформатики Каразінського університету]]

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Каразінського університету

2019-10-29T11:24:14Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з [[Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного ун...

'''Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу —''' структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна логістика і митна справа», «Міжнародний бізнес», «Міжнародні фінанси», «Міжнародна електронна комерція», «Міжнародне право», «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації», «Міжнародні відносини та регіональні студії», «Міжнародні відносини» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Науково-викладацька діяльність за напрямком «Міжнародні економічні відносини» в університеті почалась з 1995 року, для чого на економічному факультеті створена кафедра міжнародних економічних відносин. Логічним розвитком спеціальності стало створення у 2005 році факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу.

Навчальний процес, наукову, методичну та організаційну роботу факультету забезпечують близько 150 висококваліфікованих викладачів — професорів, доцентів, старших викладачів. Високому рівню підготовки фахівців на факультеті сприяє проходження викладачами стажування у провідних закладах вищої освіти України та інших країн світу. У процесі підготовки студентів факультету також беруть участь провідні викладачі економічного, юридичного, соціологічного, іноземних мов та інших факультетів університету, провідні спеціалісти обласної державної адміністрації, установ та підприємств м. Харкова.

Тематичний спектр наукової діяльності факультету містить у собі багато нагальних проблем, вирішення яких є важливим для розвитку сучасних міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу. Зокрема, це особливості розвитку національного ринку туристичних послуг, проблеми вдосконалення туристичної інфраструктури, економіка і організація туристичного бізнесу, туристично-рекреаційний потенціал регіонів та краєзнавчі дослідження тощо. На факультеті також здійснюється обмін досвідом роботи, проводяться проблемні та відкриті лекції й заняття, науково-методичні семінари.

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу запрошує на навчання за освітніми програмами: «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна логістика і митна справа», «Туризм», «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації», «Готельно-ресторанна справа», «Міжнародні відносини та регіональні студії», «Міжнародний бізнес», «Міжнародні фінанси», «Міжнародна електронна комерція», «Міжнародні відносини». Термін навчання — 4 роки. Зарахування на навчання до бакалаврату відбувається за результатами зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти та з урахуванням середнього балу атестата.

Студенти спеціальності «Міжнародні економічні відносини» та «Міжнародний бізнес» під час навчання, крім необхідних знань і навичок безпосередньо в галузі економічної діяльності і міжнародних відносин, опановують понад 2 тис. годин мовної підготовки, яка відповідає кваліфікації перекладача англійської мови. Вивчення другої мови (французької, німецької, іспанської) відбувається за вибором студента. Особлива увага приділяється аспектам економіко-математичного моделювання господарських процесів, що надає студентам можливість оволодіти методами розрахунку, аналізу та моделювання бізнес-процесів на міжнародному рівні, що вкрай важливо для практичних здібностей випускників.

Викладання дисциплін за спеціальністю проводитися профільною кафедрою, викладачі якої, крім теоретичних аспектів викладацької діяльності, мають практичний досвід роботи в професійній сфері.

Навчальний процес у межах спеціальності «Міжнародна логістика і митна справа» базується на таких дисциплінах: країнознавство, вступ до спеціальності МЕВ, світова економіка, міжнародна інформація та інформаційно-аналітична діяльність, економіка підприємства, міжнародні економічні відносини, міжнародне публічне і приватне право, економіко-математичне моделювання світогосподарських процесів, облік і аналіз ЗЕД, логістика, теорія і практика зовнішньої торгівлі, міжнародні фінанси, економіка України, система технологій, міжнародні організації, макроекономіка та мікроекономіка, товарознавство, основи митної справи, основи логістики, управління ЗЕД, митна експертиза, міжнародна логістика, стандартизація та сертифікація товарів та послуг.

Значний час приділяється мовній підготовці студентів спеціальності «Туризм», на що відводиться близько 2200 академічних годин. Загальна кількість годин з викладання англійської мови (як основної іноземної) відповідає підготовці перекладача. Вивчення другої мови (французької, німецької, китайської) відбувається за вибором студента. Значна увага приділяється практичній підготовці студентів. Навчальний процес передбачає низку виробничих практик та стажувань на близько 100 підприємствах Харкова та України. Викладачі кафедри не тільки викладають теоретичні основи туризму, а й мають практичний досвід роботи у сфері туристичного бізнесу.

Професійна діяльність випускників напряму підготовки «Міжнародне право» направлена на вивчення особливостей міжнародного права, міжнародного приватного права та приватного права іноземних держав, міжнародно-правового регулювання міждержавних відносин, правових механізмів співробітництва держав, державних установ, юридичних та фізичних осіб в рамках міжнародних відносин.

Навчальний процес за освітньою програмою «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації» та «Міжнародні відносини та регіональні студії» базується на таких дисциплінах: актуальні проблеми міжнародних відносин та глобального розвитку, геополітика та геостратегія в сучасному світі, методологія та організація наукових досліджень у галузі міжнародних відносин, іноземна мова спеціальності (англійська), інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики, теорія та практика перекладу за фахом (англійська), інформаційні війни в міжнародних відносинах, аналіз та прогнозування зовнішньої політики.

На факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу сьогодні навчається близько 1 300 студентів за денною та заочною формами навчання, зокрема іноземні громадяни.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу входять п’ять кафедр:
* кафедра міжнародних економічних відносин;
* кафедра туристичного бізнесу та країнознавства;
* кафедра міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки;
* кафедра міжнародного бізнесу та економічної теорії;
* кафедра міжнародної електронної комерції та готельно-ресторанної справи.
Також у складі факультету працює організаційно-інформаційний центр туристичного бізнесу та готельно-ресторанної справи.

== Наукова діяльність ==
Науковці здійснюють дослідження за науковими темами кафедр:
* кафедра міжнародних економічних відносин: «Глобалізація та регіоналізація як вектори розвитку міжнародних економічних відносин»;
* кафедра туристичного бізнесу та країнознавства: «Міжнародний туризм як фактор економічної та суспільно-політичної модернізації країн Центральної та Східної Європи»;
* кафедра міжнародного бізнесу та економічної теорії: «Інституційні перетворення в умовах сучасного розвитку світової економіки»;
* кафедра міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки «Міжнародно-правові механізми захисту прав людини в умовах глобалізації».
Спільно з фахівцями економічного факультету видається Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, економічна серія. З 2012 року започатковано Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Міжнародні відносини, економіка, країнознавство, туризм».

Діє Спеціалізована вчена рада з захисту дисертацій з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності — «Світове господарство і міжнародні економічні відносини».

Діє аспірантура за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини», галузь знань 29 «Міжнародні відносини».

Щорічно проводяться факультетські конференції, наукові семінари. Викладачі факультету беруть участь у наукових дослідженнях, інноваційних проектах тощо.

Студентське наукове товариство факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу — це одна з молодіжних організацій студентського самоврядування факультету, діяльність якої спрямована на перетворення науки в інструмент професійного та особистісного зростання кожного студента.

СНТ МЕВ та ТБ засноване разом з факультетом у 2005 році. Його внутрішня і зовнішня сфери діяльності та орієнтири постійно трансформувалися, розвиваючись разом із наукою, інноваціями і розробками факультету й університету. Наразі товариство налічує близько 100 членів, найактивніші з яких здійснюють керівництво СНТ.

До складу СНТ також входять:
* англомовний дискусійний клуб “English speaking club IRTB”: організація дискусій та дебатів за участю практиків і теоретиків міжнародного сектору англійською мовою з можливістю вибору групи за рівнем знання мови (А1-С2);
* дискусійно-дебатний клуб геополітичного напряму “SPEECH”: організація студентських семінарів для обміну досвіду з питань геополітики, зустрічей з провідними експертами, лекцій та майтер-класів від практикуючих фахівців в міжнародній або бізнес-сфері;
* англомовний кіноклуб “IRTB MOVIE CLUB”: перегляд англомовних фільмів для покращення сприйняття мови на слух, поліпшення вимови, розширення словникового запасу.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу здійснюється за освітніми програмами «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна логістика і митна справа», «Міжнародний бізнес», «Міжнародні фінанси», «Міжнародна електронна комерція», «Міжнародне право», «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Міжнародна інформація та міжнародні комунікації», «Міжнародні відносини та регіональні студії», «Міжнародні відносини», за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
З 2009 по 2015 рік організаційно-інформаційний центр туристичного бізнесу при факультеті здійснював підготовку студентів 2–3 курсів для проходження практики в туристичній компанії “Tez Tour” у Туреччині, зокрема на узбережжі Анталії. Студенти можуть набути практичних навичок діяльності в галузі міжнародного туризму.

У 2015 році студенти проходили практику на об’єктах готельного та туристичного профілю в Туреччині в готелях “Club Hotel Belpinar” (регіон Кемер) та “Maritin Pine Beach” (регіон Белек), де студенти набували практичного досвіду для формування професійних навичок та умінь.

Наразі центр надає можливість студентам проходити практику в компанії “Tan Tur Turizm Seyahat A.Ş.” у Туреччині на посаді гіда-трансфермена, шоп-гіда та супервайзера.

Також базами практики можуть виступати Верховна Рада України, Міністерство закордонних справ України, різноманітні посольства, органи місцевого самоврядування, банківські установи, інші туристичні оператори тощо.

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:14Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Каразінського університету]]

Факультет психології Каразінського університету

2019-10-29T11:24:10Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Факультет психології Харківського національного університету на [[Факультет психології Каразінс...

'''Факультет психології''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Психологія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Факультет психології створено у 2000 році. Він став першим окремим факультетом психології в Україні. Наукова психологічна школа Харківського університету пов’язана з іменами видатних учених ХІХ сторіччя, серед яких Й. Шад, Л. Любовський, П. Ковалевський, О. Потебня, Д. Овсянико-Куликовський, О. Погодін.

Важливою подією у передісторії факультету було формування на початку 30-х років ХХ століття Харківської психологічної школи. У тодішній столиці України об’єднались О. Леонт’єв, О. Лурія, П. Гальперін, О. Запорожець та П. Зінченко, який у 1964 році очолив кафедру психології університету.

У 1972 році в університеті було відкрито відділення психології. Одним із видатних науковців того часу був Г. Середа, який завідував кафедрою психології до 1995 року.

З 2000 по 2008 роки деканом факультету був О. Лактіонов, який започаткував у вітчизняній науці дослідження з проблеми психології індивідуального досвіду. У цьому напрямку й досі активно працюють науковці факультету психології.

Разом з цим на факультеті психології виокремилися такі наукові напрями досліджень: психологія пам’яті, психологія розвитку, психологія здоров’я, статево-рольова психологія та сучасні педагогічні технології.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету психології входить чотири кафедри:
* кафедра загальної психології,
* кафедра прикладної психології,
* кафедра психологічного консультування і психотерапії,
* кафедра педагогіки.
До складу факультету також входять:
* науково-дослідна лабораторія психодіагностики,
* лабораторія розвитку,
* навчально-методичні кабінети з психології та педагогіки.

== Наукова діяльність ==
Вже традиційно науковий пошук на факультеті здійснюється в галузі психології пам’яті. Цей науковий напрям започаткував П. Зінченко. Школа психології пам’яті розвивалася співробітниками кафедри психології і учнями П. Зінченка: С. Бочаровою, Л. Жітниковою, В. Ляудіс, П. Невельським, В. Рєпкіним, Г. Рєпкіною, Г. Середою. Ними було здійснено значний обсяг теоретичних і прикладних досліджень, особливо у сфері навчання і інженерної психології.

Крім цього, сформувався напрям психології розвитку, який вивчає умови, джерела, закономірності і механізми психічного розвитку впродовж людського життя.

На факультеті видається періодичний Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія» і «Наукові записки кафедри педагогіки».

Проводяться дослідження у галузі політичної, медичної, кримінальної, інженерної, етнічної, екологічної психології і психології бізнесу. У науковій роботі беруть участь і студенти, які працюють в гуртках студентського наукового товариства факультету.

До складу факультету входять науково-дослідна лабораторія психодіагностики і лабораторія психології розвитку. На факультеті створена відповідно до вимог навчального процесу база з інформаційного забезпечення навчального процесу і наукової діяльності, яка постійно вдосконалюється.

На факультеті є комп’ютерна підтримка курсів, програмне забезпечення та обладнання для автоматизації психологічного експерименту, функціонує мультимедійна аудиторія та комп’ютерний клас .

Значна увага на факультеті приділяється всебічному розвитку особистості студента у науковій, культурній, спортивній сферах, підтримці студентського самоврядування. На факультеті працюють гуртки студентського наукового товариства.

== Освітня діяльність ==
Підготовка фахівців на факультеті психології здійснюється за освітньою програмою «Психологія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Студенти мають право проходити практику у різних організаціях, зокрема:

• освітніх та наукових установах,

• установах із пошуку кадрів (кадрових агентствах, центрах зайнятості, центрах профорієнтації),

• психологічних консультативних службах,

• правоохоронних органах,

• у галузі бізнесу (менеджмент, управління персоналом, маркетинг, реклама, PR тощо),

• соціальних організаціях.

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету є Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України та Інститут соціальної і політичної психології НАПН України.==

Факультет психології Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:10Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Факультет психології Каразінського університету]]

Факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем Каразінського університету

2019-10-29T11:24:07Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Радіофізичний факультет Харківського національного університету на [[Факультет радіофізики, біом...

'''Факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Мікро- та наносистемна техніка», «Радіофізика і електроніка та біофізика» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Радіофізичний факультет створений відповідно до наказу від 9 січня 1952 року для підготовки радіофізиків-дослідників для закладів вищої освіти, науково-дослідних інститутів, заводів, підприємств Міністерства оборони і для створення спеціальних наукових шкіл у цьому напрямі.

Значний вплив на розвиток факультету мали академіки Л. Литвиненко, В. Яковенко, Б. Веркін, В. Шестопалов, професори Ю. Благій, Р. Валітов, М. Хижняк, К. Яцук, доценти В. Ткач, М. Степко, К. Кононенко, О. Беседовський та багато інших, які в різні періоди часу очолювали провідні напрями в області радіофізики і займали відповідальні посади завідувачів відділів, директорів науково-дослідних інститутів, заступників Міністрів освіти і науки України, директорів заводів, депутатів Верховної Ради України.

У січні 1962 року на факультеті створена науково-дослідна лабораторія радіовимірів, а в 1966 році — проблемна лабораторія напівпровідників, де об’єдналися усі кафедри і науково-дослідні лабораторії, що існували раніше. Відомими у всьому світі стали роботи з дифракції під керівництвом академіка Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки В. Шестопалова. Вони стали основою сучасних наукових напрямів, зокрема дифракційної електроніки, розробки елементної бази ММ і СММ діапазонів, високоміцних антенних укриттів, композиційних матеріалів тощо.

25 листопада 2014 року радіофізичний факультет перейменований на факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем.

За роки існування факультет очолювали:

1952–1961 роки — О. Терещенко

1961–1964 роки — Б. Булгаков

1964–1965 роки — М. Зінченко

1965–1969 роки — В. Седих

1969–1976 роки — А. Сапелкін

1976–1979 роки — В. Кузьмічов

1979–1993 роки — В. Свіч

1993–2002 роки — М. Перепечай

2002–2007 роки — О. Тирнов

з 2007 р. — С. Шульга

Підготовкою фахівців на факультеті займаються десятки докторів фізико-математичних наук, професорів, доцентів та викладачів.

Наукова робота факультету складається з наукової діяльності кафедр і є складовою наукової діяльності університету. У виконанні НДР беруть участь викладачі та наукові співробітники кафедр, а також аспіранти та студенти спеціальностей «Фізична та біомедична прикладна фізика», «Радіофізика та прикладна фізика» та інших спеціальностей. Також підтримуються наукові міжнародні зв’язки із зарубіжними партнерами.

Основні напрямки досліджень:
* взаємодія електромагнітного випромінювання з речовиною;
* радіофізичні дослідження навколоземного космічного простору;
* дистанційне зондування. Зниження радіолокаційної помітності;
* надширокосмугові і імпульсні сигнали;
* магнітокардіографія;
* метаматеріали і наноматеріали.
На факультеті ведеться підготовка бакалаврів і магістрів за наступними спеціальностями: для бакалаврів «Прикладна фізика та наноматеріали», «Мікро- та наносистемна техніка», для магістрів «Прикладна фізика, Радіофізика і електроніка», «Прикладна фізика. Біофізика», «Мікро-та наноелектроніка, фізична та біомедична електроніка».

Викладачами факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем викладаються наступні дисципліни: теоретична механіка, термодинаміка і статистична фізика, статистична фізика, електродинаміка, інформаційні технології і системи, квантова механіка, інформатика, історія України, іноземна мова (за професійним спрямуванням), математичний аналіз, теорія ймовірності.

== Кафедри факультету ==
До складу факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем входить сім кафедр:
* кафедра теоретичної радіофізики;
* кафедра квантової радіофізики;
* кафедра прикладної електродинаміки;
* кафедра фізики надвисоких частот;
* кафедра космічної радіофізики;
* кафедра молекулярної та медичної біофізики;
* кафедра фізичної і біомедичної електроніки та комплексних інформаційних технологій.Також до складу факультету входять:

* науково-дослідна лабораторія квантової біології та квантової медицини;
* лабораторія радіо- та оптичної голографії;
* радіофізична обсерваторія.

== Наукова діяльність ==
За весь період розвитку факультету на ньому сформувалося слід декілька наукових шкіл, об’єднаних близькими науковими інтересами. Ці школи займаються:

1)питаннями електродинаміки: дифракцією, розсіянням, поширенням і випромінюванням радіохвиль;

2) питаннями, пов’язаними з вивченням будови речовини і взаємодії його з електромагнітним полем;

3) поширенням хвиль в космосі, включаючи радіоастрономію.

Спільною працею вчених факультету розроблено низку наукових приладів: вимірювальна апаратура в міліметровому й субміліметровому діапазоні довжин хвиль, газорозрядні субміліметрові лазери, інтерферометри для діагностики високотемпературної плазми в термоядерних установках на основі газорозрядних і оптично накачуваних субміліметрових лазерів, пондеромоторні і градієнтні вимірники потужності та енергії лазерного випромінювання, високочутливі магнітодіодні структури, прилади неруйнівного контролю газового наповнення ламп накачування, генератор дифракційного випромінювання з унікальними спектральними характеристиками, установки для радіоспектроскопічних досліджень біологічних систем, система неінвазійного контролю параметрів гемодинаміки та параметрів крові тощо.

Видається вісник університету, серія «Радіофізика і електроніка», Біофізичний вісник.

Працює спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій зі спеціальностей «Астрофізика, радіоастрономія», «Фізика приладів, елементів і систем» і «Радіофізика, фізико-математичні науки», «Біофізика».

Проводяться п’ять регулярних міжнародних фахових конференцій.

На факультеті ведеться підготовка аспірантів та докторантів за спеціальностями «Радіофізика і електроніка», «Фiзика приладiв, елементiв i систем», «Астрофізика, радіоастрономія», «Біофізика».

При факультеті діє Студентське наукове товариство, яке інформує студентів про студентські наукові конкурси й допомагає у відправці робіт на ці конкурси. Профорієнтаційна робота здійснюється студентами факультету поширенням інформації для майбутніх абітурієнтів як в школах міста Харкова, так і в інших містах. Студенти дуже активно беруть участь у Днях відкритих дверей університету та факультету, проводять демонстрацію приладів в лабораторних кімнатах для майбутніх абітурієнтів вищих навчальних закладів. Ведеться постійна співпраця з іншими товариствами і союзами університету. Проводяться майстер-класи на тему «Як пройти співбесіду і сподобатися роботодавцю?».

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на факультеті радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем здійснюється за освітніми програмами «Мікро- та наносистемна техніка», «Радіофізика і електроніка та біофізика» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Бази навчальних практик ==
Студенти можуть проходити практику у факультетських науково-дослідних лабораторіях, радіофізичній обсерваторії (селище Гайдари). Також базами практики можуть бути наукові інститути НАН України, зокрема радіофізики й електроніки, радіоастрономічний, кріобіології і кріомедицини, медрадіології, низьких температур, монокристалів тощо.

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету виступають:
* Радіоастрономічний інститут НАН України;
* Інститут радіофізики та електроніки НАН України;
* Інститут кріобіології та кріомедицини НАН України.

Радіофізичний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:07Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем Каразінського університету]]

Соціологічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:05Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Соціологічний факультет Харківського національного університету на [[Соціологічний факультет Ка...

'''Соціологічний факультет''' — структурний підрозділ [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна]], що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Соціально-політичні та маркетингові дослідження», «Політологія», «Соціальні комунікації, реклама та зв’язки з громадськістю», «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю», «Соціальна робота», «Медіакомунікації», «Стратегічні комунікації та нові медіа», «Соціальні технології», «Соціальний менеджмент» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Соціологічний факультет у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна засновано в 1990 році. Це був перший соціологічний факультет в Україні.

За роки існування факультет очолювали: професор Віль Бакіров (нині ректор університету), професор Валерій Ніколаєвський, професор Віталій Лукащук, доцент Олена Мурадян.

На факультеті працюють 20 професорів та 55 доцентів і викладачів, навчається понад 550 студентів на денному та заочному відділеннях з не лише з України, але й Азербайджану, Грузії, Казахстану, Китаю, Молдови, Нігерії, Туркменістану.

Найкращим студентам факультету присуджуються почесні стипендії імені відомих учених-соціологів М. Ковалевського та О. Якуби.

Студенти-соціологи, соціальні працівники та політологи вивчають понад 100 різноманітних курсів, серед яких методологія та організація соціологічних досліджень, соціологія реклами, політична іміджелогія, соціальна політика, психологія масових комунікацій, теорія реклами, соціологія ринків, практичний маркетинг, теорія зв’язків з громадськістю, основи паблік рілейшнз, теорія партій та партійних систем тощо.

У 2011 році на факультеті відкрито прес-центр, що є базою практики для студентів, які вивчають соціальні комунікації.

Факультет має сучасну матеріальну базу.

== Структура ==
До складу соціологічного факультету входять шість кафедр:
* кафедра соціології;
* кафедра соціології управління та соціальної роботи;
* кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій;
* кафедра політичної соціології;
* кафедра методів соціологічних досліджень;
* кафедра медіакомунікацій.
А також ресурсний центр.

== Наукова діяльність ==
У травні 1996 року з ініціативи соціологів, політологів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна створено ''Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень''. Основною метою діяльності якого є сприяння науково-дослідній, соціально-технологічній і соціоінженерній діяльності на основі сучасних досягнень соціології, економіки, політології, правознавства, соціальної психології, урбаністики й інших соціальних наук.

Факультетом видається Вісник університету, серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи» та збірка наукових праць «Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства», що є фаховими.

Проводяться наукові семінари та міжнародні конференції з питань соціологічної науки та соціальної практики.

Соціологічний факультет має аспірантуру та докторантуру. На факультеті працює спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій із соціології за трьома науковими спеціальностями: 22.00.01 — теорія та історія соціології, 22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології, 22.00.03 — соціальні структури та соціальні відносини.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на соціологічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Соціально-політичні та маркетингові дослідження», «Політологія», «Соціальні комунікації, реклама та зв’язки з громадськістю», «Медіакомунікації та зв’язки з громадськістю», «Соціальна робота», «Медіакомунікації», «Стратегічні комунікації та нові медіа», «Соціальні технології», «Соціальний менеджмент».

Кожного року 6 кафедр факультету пропонують своїм студентам нові спеціалізації. На сьогодні це «Соціокультурна експертиза», «Соціальні структури та процеси», «Соціальні комунікації», «Методи соціологічних досліджень», «Політичний маркетинг і політичне консультування», «Політична соціологія», «Управління соціальними процесами», «Соціальний менеджмент», «Соціальна безпека».

== Партнери факультету ==
Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень.

Соціологічна Асоціація України.

НДІ соціально-гуманітарних досліджень.

Соціологічний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:05Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Соціологічний факультет Каразінського університету]]

Фізико-енергетичний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:04Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Фізико-енергетичний факультет Харківського національного університету на [[Фізико-енергетичний ф...

'''Фізико-енергетичний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Комп’ютерна фізика», «Прикладна фізика енергетичних систем», для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Фізико-енергетичний факультет засновано 12 липня 2001 року відповідно до спільного указу Міністерства освіти і науки та Національної академії наук України.

Результати фундаментальних досліджень регулярно публікуються у провідних вітчизняних та міжнародних журналах, зокрема “Physical Review Letters” та “Physical Review”. Прикладні дослідження співробітників факультету використовуються на практиці.

Роботу «Підвищення енергоефективності роботи турбоустановок ТЕС і ТЕЦ шляхом модернізації, реконструкції та вдосконалення режимів їхньої експлуатації», серед авторів якої є працівники фізико-енергетичного факультету академік НАН України Ю. Мацевітий і професор В. Соловей нагороджено Державною премією України.

Прикладні дослідження співробітників факультету широко використовуються на практиці. Роботу «Підвищення енергоефективності роботи турбоустановок ТЕС і ТЕЦ шляхом модернізації, реконструкції та вдосконалення режимів їхньої експлуатації», серед авторів якої є співробітники ФЕФ академік НАН України Ю. М. Мацевітий і професор В. В. Соловей було нагороджено Державною премією України.

Науковими дослідженнями та підготовкою фахівців займаються академік Національної академії наук України, 15 докторів наук, професорів та 20 кандидатів наук, доцентів.

Факультет готує фахівців у галузі традиційних і новітніх технологій одержання, перетворення і використання енергії.

Науковими дослідженнями та підготовкою фахівців займаються академік Національної академії наук України, 15 докторів наук, професорів та 20 кандидатів наук, доцентів.

На факультеті наукові дослідження впроваджуються на чотирьох кафедрах:
* Кафедра інформаційних технологій у фізико-енергетичних системах. Напрямками діяльності цієї кафедри є розробка та розвиток керуючих систем в енергетичних комплексах, математичне та комп’ютерне моделювання процесів енергоперетворення і роботи енергетичних систем.
* Кафедра фізики нетрадиційних енерготехнологій та екології. Її діяльність спрямована на вивчення фізичних основ енергоперетворення, розробку та розвиток комплексів як традиційної, так і альтернативної енергетики: сонячної, водневої, вітрової, геотермальної, а також екологічно чистого транспорту.
* Кафедра теплофізики та молекулярної фізики. Діяльність кафедри пов’язана з вивченням теплофізичних і молекулярних основ перетворення традиційних і поновлювальних видів енергії.
* Кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності. Напрямками діяльності цієї кафедри є розробка наукових засад охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Сьогодні на факультеті здійснюється підготовка за освітніми програмами «Комп’ютерна фізика» та «Прикладна фізика енергетичних систем».

Студенти отримують знання з профільних дисциплін: фізики, математики та програмування. Знання фізики і математики дозволить студентам взяти участь в переході нашої країни на енергоефективні та екологічно чисті технології. У навчанні викладачі використовують нові технології з мінімумом лекцій і з максимальною кількістю практичних занять. Починаючи з першого курсу, в навчальну програму введено майстер-класи, які проводять професійні програмісти. Окремі курси присвячені математичного моделювання і наближеним обчисленням, які ведуть вчені зі світовими іменами.

== Кафедри факультету ==
До складу фізико-енергетичного факультету входять чотири кафедри:
* кафедра теплофізики та молекулярної фізики;
* кафедра інформаційних технологій у фізико-енергетичних системах;
* кафедра фізики нетрадиційних енерготехнологій та екології;
* кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності.

== Наукова діяльність ==
Результати фундаментальних досліджень, що проводяться викладачами та студентами факультету, регулярно публікуються у провідних вітчизняних та міжнародних журналах, зокрема “International Journal of Energy Research”, “Physical Review Letters” та “Physical Review”.

Факультет має власні видання: «Геометрические обратные задачи теплообмена», «Безопасность сухого хранения отработавшего ядерного топлива».

Фізико-енергетичний факультет здійснює набір до аспірантури за спеціальністю «Прикладна фізика та наноматеріали».

На факультеті діє студентське наукове товариство, метою якого є створення умов для розкриття наукового та творчого потенціалу осіб, які навчаються в університеті та розвиток в них наукового мислення і навичок дослідницької роботи.

Протягом місяця до святкування Дня факультету проводяться популярні спортивні змагання, у яких беруть участь команди студентів та команда співробітників факультету. Ці змагання проводяться з «Багатоборства ФЕФ», яке складається зі змагань з шахів, настільного тенісу, футболу та бадмінтону.

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на фізико-енергетичному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Комп’ютерна фізика», «Прикладна фізика енергетичних систем» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Базами практик можуть бути дослідницькі інститути Національної академії наук України, зокрема Інститут проблем машинобудування НАН України імені А. М. Підгорного НАН України, Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут».

Також студенти мають право проходити практику на підприємствах енергетичної галузі, IT-компаніях тощо.

== Партнери факультету ==
Партнерами факультету виступають:
* «Інститут праці та здоров’я (IAG)» Німецького союзу соціального страхування від нещасних випадків (м. Дрезден, Німеччина);
* Університетський коледж прикладних наук з безпеки (м. Загреб, Хорватія);
* Європейська мережа освітніх установ і фахівців з питань навчання з охорони праці (ENETOSH);
* Північно-Казахстанський державний університет (м. Шимкент, Республіка Казахстан);
* Інститут проблем машинобудування НАН України імені А. М. Підгорного НАН України;
* Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України;
* Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України;
* ООО «Буренерго»;
* компанія «Золотое сечение»;
* фірма «Экипаж»;
* компанія “NIX Solutions”.

Фізико-енергетичний факультет Харківського національного університету

2019-10-29T11:24:04Z

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Фізико-енергетичний факультет Каразінського університету]]

Фізико-технічний факультет Каразінського університету

2019-10-29T11:24:03Z

Ольга Левко: Ольга Левко перейменував сторінку з Фізико-технічний факультет Харківського національного університету на [[Фізико-технічний факульт...

'''Фізико-технічний факультет''' — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Медична фізика», «Прикладна фізика» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

== Історія факультету ==
Фізико-технічний факультет, як самостійну одиницю, було створено 1962 року для кадрового забезпечення наукових установ військово-промислового комплексу СРСР. Саме науково-технічні розробки випускників фізтеху у найпередовіших на той час галузях науки і техніки: ядерної фізики, фізики плазми, фізичного матеріалознавства, — гарантували військовий паритет СРСР та США.

У 1969 році факультет переїхав в окремий корпус у П'ятихатках, щоб бути ближче до Харківського фізико-технічного інституту.

Серед випускників факультету — директори інститутів і великих промислових підприємств. Випускники факультету працюють у провідних науково-дослідних інститутах і навчальних закладах. Серед викладачів і співробітників — колишні випускники, зокрема, 8 академіків і членів-кореспондентів НАНУ, 14 лауреатів різних премій, 29 докторів й 78 кандидатів наук. Результати науково-дослідних робіт співробітників публікуються в різних виданнях, включаючи закордонні, монографіях, доповідаються на міжнародних конференціях. У середньому щорічно публікується близько 250 робіт, з яких половина — статті.

За роки існування факультет очолювали:

1962–1964 Залюбовський Ілля Іванович

1964–1978 Мілютин Георгій Анатолійович

1978–1981 Блінкін О. М.

1981–1986 Муратов Володимир Іванович

1986–1987 Фареник Володимир Іванович

1987–1996 Лапшин Володимир Ілліч

1996–2005 Азарєнков Миколай Олексійович

з 2005 – наш час Гірка Ігор Олександрович

== Кафедри факультету ==
До складу фізико-технічного факультету входить чотири кафедри:
* кафедра теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені академіка О. І. Ахієзера;
* кафедра ядерної та медичної фізики;
* кафедра матеріалів реакторобудування та фізичних технологій;
* кафедра прикладної фізики та фізики плазми.
Також при факультеті діє проблемна науково-дослідна лабораторія іонних процесів.

== Наукова діяльність ==
За 55 років свого існування фізико-технічний факультет випустив понад 3 000 фахівців у передових галузях фізичної науки. Більшість випускників факультету — успішні фахівці, які займаються науковими дослідженнями. Понад 30 % випускників мають наукові ступені. Двоє випускників посідали високі державні посади, працювали в уряді України, відповідаючи за наукову галузь.

На факультеті діє аспірантура та докторантура за спеціальностями: «Теоретична фізика», «Фізика твердого тіла», «Фізика плазми», «Фізика ядра, елементарних частинок і високих енергій», «Фізика пучків заряджених частинок».

Працює власна Спеціалізована рада із захисту дисертацій за спеціальностями: «Фізика плазми», «Фізика ядра, елементарних частинок і високих енергій».

Видається Східноєвропейський фізичний журнал (East European Journal of Physics) та журнал Фізична інженерія поверхні (Physical surface engineering), в яких друкуються наукові роботи з фізики плазми, ядерної фізики, фізики космічних променів та елементарних частинок, фізики високих енергій, фізики твердого тіла, медичної фізики, фізичних технологій та фізики поверхні.

Для студентів та аспірантів факультету відкрита можливість відвідувати будь-які країни світу та брати участь в міжнародних конференціях та наукових школах, проводити свої власні дослідження в провідних світових установах, за рахунок підтримки програми FuseNet

== Освітні програми ==
Підготовка фахівців на фізико-технічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Медична фізика», «Прикладна фізика» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

== Бази навчальних практик ==
Студенти факультету можуть проходити практику в провідних наукових і науково-виробничих центрах України, а також у фірмах та організаціях будь-яких форм власності.

== Партнери факультету ==
Випускники мають можливість продовжувати навчання в магістратурі та аспірантурі, в тому числі кращих університетів США, Німеччини, Канади, Японії та інших країн світу. Серед випускників магістратури 2016 року понад 40 % здобули подвійні дипломи: диплом магістра Каразінського університету, а також диплом магістра одного з кращих університетів Франції, Фінляндії, США, Німеччини, Канади та інших країн світу.