Біологічний факультет Каразінського університету

Біологічний факультет
Тип	факультет
Дата заснування	1804
Студентів	650
Приналежність	Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Декан	Жмурко Василь Васильович
Адреса	майдан Свободи, 4, головний корпус університету, 3-й поверх, ауд. 3-11а
Веб-сайт	http://biology.karazin.ua
Телефон	+380 (57) 707-54-41
E-mail	biology@karazin.ua

Біологічний факультет — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

Історія факультету

Історія факультету бере свій початок з 1804 року від кафедри природничої історії і ботаніки відділення фізичних і математичних наук. Біологи університету зробили значний внесок у розвиток вітчизняної та світової науки. Серед них — лауреат Нобелівської премії І. Мечников; відомі вчені-ботаніки В. Черняєв, Л. Рейнгардт, Л. Ценковський, В. Арнольді, О. Коршиков, Л. Шкорбатов, О. Матвієнко, Ю. Прокудін; мікологи-фітопатологи — А. Потебня, Т. Страхов; фізіологи та біохімії рослин — В. Палладін, В. Залесський, Г. Семененко; зоологи — О. Чернай, О. Нікольський, В. Станчинський, С. Медведєв, Е. Уманський, М. Калабухов, Є. Лукін, В. Епштейн; фізіологи людини і тварин — І. Щелков, В. Данилевський, О. Нагорний, В. Нікітін; біохіміки — І. Буланкін, Є. Паріна, П. Каліман; генетики – І. Поляков, М. Дубінін, В. Шахбазов.

З 1930 факультет професійної освіти реорганізовано у Харківський педагогічний інституті професійної освіти (ХПІПО) з двома факультетами, одним з яких був агробіологічний факультет. Поряд з викладанням фундаментальних біологічних дисциплін, обов’язковою (наприкінці другого курсу) була навчальна польова практика з ботаніки та зоології.

У повоєнні роки структура факультету відновлена практично повністю відповідно стану 1941 року, також були відкриті кафедра гідробіології (1945 рік) та кафедра експериментальної екології (1947 рік), відновила роботу кафедра ентомології (1946 рік). З січня 1952 року до структури факультету офіційно включено біологічну станцію, що до цього мала статус самостійної наукової установи.

За роки існування факультет очолювали:

1933–1934 роки — Арнольд Георгій Федорович.

1934–1937 роки — Гаїбов Іл’яс Сулейманович.

1937–1941 роки — Шапіро Дора Самойлівна.

1944–1948 роки — Петров Володимир Миколайович.

1948–1962 роки — Семененко Георгій Ілліч.

1962–1963 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1963–1965 роки — Прокудін Юрій Миколайович.

1965–1968 роки — Кудокоцев Валентин Павлович.

1968–1974 роки — Шкорбатов Георгій Леонідович.

1975–1978 роки — Каліман Павло Авксентійович.

1978–1983 роки — Шестопалова Надія Григорівна.

1983–1988 роки — Новікова Ася Іларіонівна.

1988–2005 роки — Глущенко Василь Іванович.

2005–2016 роки — Воробйова Людмила Іванівна.

З 2016 року — Жмурко Василь Васильович.

Наразі структура факультету включає 8 кафедр: у 1993 році на базі спеціалізації з фітопатології відкрита кафедра мікології та фітоімунології, а в 2006 році — кафедра молекулярної біології та біотехнології.

Кафедри факультету

До складу біологічного факультету входить вісім кафедр:

• кафедра біохімії;
• кафедра генетики та цитології;
• кафедра молекулярної біології та біотехнології;
• кафедра фізіології людини та тварин;
• кафедра ботаніки та екології рослин;
• кафедра зоології та екології тварин;
• кафедра мікології та фітоімунології;
• кафедра фізіології та біохімії рослин.

Також до складу факультету входить біологічна станція, гербарій CWU.

Кафедра біохімії забезпечує викладання загальних курсів «Біохімія», «Біоорганічна хімія», «Радіобіологія» для студентів біологічного факультету та курсу «Біологічна хімія» для студентів медичного факультету.  Спеціальні курси, що викладаються студентам, які спеціалізуються на кафедрі на 3-му курсі — основи біохімічних досліджень, на 4-м курсі — Структура та експресія геному, Біологічні мембрани, Біонеорганічна хімія, Ензимологія, Метаболізм і біоенергетика, Медична біохімія, Біологія стовбурових клітин, Прикладна інформатика, Молекулярна ендокринологія.

Кафедра генетики та цитології забезпечує викладання загальних курсів для студентів біологічного факультету з загальної цитології, загальної генетики, методики викладання біології, математичних методів в біології, біології розвитку, еволюційного вчення, основ селекції.

Кафедра  молекулярної біології та біотехнології забезпечує викладання загальних курсів  з молекулярної біології, основ біотехнології, загальної цитології і гістології, анатомії людини для студентів біологічного факультету і нормативний курс з антропології для студентів факультету психології.

З 1990 р. значна увага у роботі кафедри  фізіології людини та тварин приділяється дослідженню механізмів чутливості клітин до дії зовнішніх факторів, у тому числі і в онтогенезі. Одночасно досліджуються механізми чутливості клітин до температурного і осмотичного впливів, що має велике значення для розробки нових методів низькотемпературної консервації біологічних об'єктів. Таким чином, основними напрямками наукових досліджень кафедри є: вікова фізіологія та геронтологія, клітинна фізіологія, імунофізіологія, психофізіологія, розробка новітніх навчальних технологій з використанням комп'ютерного моделювання фізіологічних експериментів.

Основні напрямки наукових досліджень кафедри ботаніки та екології рослин: флористика, систематика, екологія, географія водоростей, лишайників, вищих рослин, біоіндикація, альготехнологія, розробка методів біологічної очистки стічних вод, вивчення флори та рослинності у зв'язку з проблемою збереження біологічного різноманіття, дослідження стану та розвитку регіональної екомережі. Кафедра забезпечує викладання загального курсу «Ботаніка» для студентів біологічного та екологічного факультету.

Викладачі кафедри  зоології та екології тварин читають три нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету — «Зоологія безхребетних тварин», «Зоологія хребетних тварин», «Екологія». Також розроблені спеціальні курси для підготовки бакалаврів за спеціалізацію зоологія та екологія тварин: Екологія птахів, Теорія зоологічної систематики, Іхтіологія, Ентомологія, Загальна паразитологія, Батрахологія, Промислова аквакультура, Філогенія та порівняльна анатомія, Часткова паразитологія, Теоретичні основи охорони фауни.

Кафедра  мікології та фітоімунології забезпечує викладання загальних курсів «Ґрунтознавство», «Вірусологія» та «Прикладна мікологія», а також розділу «Основи імунітету рослин» курсу «Імунологія» для студентів біологічного факультету.  Спеціальні курси для бакалаврів: Екологія грибів, Систематика грибів, Генетика грибів, Патогенез, Сільськогосподарська фітопатологія, Лісова фітопатологія, Медична та ветеринарна мікологія, Мікологічна та мікробіологічна токсикологія, Організація наукової роботи та комп'ютерні технології, Методи польових досліджень.

На кафедрі фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів викладачі кафедри читають 3 нормативні курси для студентів 1-3 курсів біологічного факультету – «Анатомія рослин», «Фізіологія і біохімія рослин» і «Мікробіологія»; нормативний курс «Мікробіологія» для студентів філософського факультету спеціальності «Валеологія» і для студентів радіофізичного факультету спеціальності «Біофізика».

Наукова діяльність

Біологічний факультет підтримує наукові зв’язки з багатьма науково-дослідними інститутами й закладами вищої освіти України та світу. На факультеті проводяться як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження за тематикою державних та договорних проектів. За результатами науково-дослідницьких робіт (НДР) за участю співробітників, аспірантів та студентів факультету щорічно публікуються більше 100 статей, зокрема в міжнародно визнанних фахових виданнях.

Факультет співпрацює з низкою іноземних наукових центрів. Викладачі регулярно проходять стажування та проводять наукові дослідження за кордоном у провідних наукових установах.

Працівники біологічного факультету є членами міжнародних наукових товариств і учасниками міжнародних експедицій. Факультет бере активну участь у підготовці іноземних студентів.

Студентське наукове товариство факультету бере участь в організації біологічних турнірів, конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери», круглих столів, олімпіад, проводить заняття зі школярами.

Освітня діяльність

Підготовка фахівців на біологічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Біологія» та «Біотехнології та біоінженерія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

Бази навчальних практик

На факультеті існує шість основних баз практик:

• Біологічна станція Каразінського університету розташована в нагорній діброві правого берега річки Сіверський Донець, близько с. Гайдари Зміївського району Харківської області. Розміщення біостанції дає змогу ознайомити студентів під час навчальних екскурсій, зокрема територією Національного природного парку «Гомільшанські ліси», з флорою та фауною унікального природного комплексу Лівобережного Лісостепу, що склався в долині річки Сіверський Донець. Була заснована В. Арнольді у 1914 році. Протягом десятків років біологічна станція є базою навчально-польової практики майбутніх біологів та проведення наукових досліджень студентами-дипломниками і науковцями впродовж всього року.
• Лабораторія екології водних організмів розташована на Печенізькому водосховищі у селі Мартова Печенізького району Харківської області. Розташування лабораторії в унікальному лісостеповому комплексі дозволяє студентам ознайомитися з різними біотопами і екосистемами північного сходу лісостепу, проводити дослідження в галузі іхтіології, гідробіології, орнітології, ботаніки і систематики рослин, біоценології. Крім того, у лабораторії проводяться заняття з техніки підводних досліджень.
• Гербарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна CWU заснований у 1825 році професором В. Черняєвим, як ботанічний кабінет кафедри ботаніки і є одним з найстаріших гербаріїв України. Він входить до найбільших гербаріїв України і нараховує у своїх фондах близько 300 тисяч одиниць зберігання. У 2009 році гербарій CWU визнаний національним надбанням України.
• Державний музей природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — один із найстаріших музеїв Європи, великий науково-просвітницький та навчальний центр України, що займається експозиційною, науково-дослідною, просвітницькою роботою, веде пропаганду наукових і екологічних знань.
• Ботанічний сад Каразінського університету є науково-дослідною природоохоронною установою і має за мету збереження, вивчення, інтродукцію, акліматизацію, розмноження у спеціально створених умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи.
• Науково-дослідні інститути міста Харкова —  Науково-дослідний інститут біології Харківського національного університету, Інститут рослинництва імені В. Юр’єва НААН України, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Інститут птахівництва НААН України

Партнери факультету

Біологічний факультет здійснює плідну співпрацю з низкою іноземних наукових центрів і бере участь у кількох міжнародних навчальних та дослідницьких проектах. Сьогодні факультет підтримує зв’язки з 78 іноземними установами з Австрії, Болгарії, Великої Британії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Італії, Канади, Китаю, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, США, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції та інших країн.