Медичний факультет Каразінського університету

Медичний факультет
Тип	факультет
Дата заснування	1805
Студентів	3700
Приналежність	Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Декан	Белозьоров Ігор Вікторович
Адреса	майдан Свободи, 6, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ауд. 575
Веб-сайт	http://medicine.karazin.ua
Телефон	+380 (57) 707-50-25
E-mail	med@karazin.ua

Медичний факультет — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітньою програмою «Медицина» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

Історія факультету

При відкритті Харківського імператорського університету 29 січня 1805 року серед перших факультетів був і медичний. Цей факультет у складі університету існував до 1920 року. Його вихованцями були відомі вчені-медики й лікарі: терапевт Д. Лямбль, хірурги П. Шумлянський, В. Грубе та М. Трінклер, акушер І. Лазаревич, офтальмолог Л. Гіршмана, фізіолог В. Данілевського та багатьох інших.

У 1920 році закриті всі університети, а на їх місці виникли численні роздроблені спеціалізовані заклади вищої освіти. З того моменту перестав існувати й медичний факультет Каразінського університету. У 1934 році Харківський університет відродився, але вже без медичного факультету.

Лише з часів набуття Україною незалежності та її демократичного відродження стало можливим відтворення класичної університетської вищої медичної освіти. 20 листопада 1992 року Міністерство освіти України Наказом № 185 доручило університету відновити підготовку спеціалістів у сфері медицини з наданням їм права на лікувальну діяльність. У березні 1993 року урочисто відкрито факультет фундаментальної медицини.

У 2008 році факультет отримав історично вірну назву та до цього часу гордо має назву медичного факультету Каразінського університету.

На сучасному етапі свого розвитку медичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — один з найпотужніших медичних закладів вищої освіти, що отримав визнання не тільки в Україні, але й за її межами.

За роки існування факультет очолювали:

1992–2008 роки — професор Микола Іванович Яблучанський.

2008–2016 роки — професор Віктор Миколайович Савченко.

З 2016 року — професор Ігор Вікторович Белозьоров.

Підготовка майбутніх лікарів на медичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна проводиться силами потужного науково-педагогічного колективу. Викладацьку діяльність на факультеті ведуть більше 40 докторів наук, професорів, близько 180 кандидатів наук, доцентів, та 20 кандидатів наук, асистентів, а також більше 150 асистентів без наукового ступеню.

Серед викладачів медичного факультету – видатні вчені та педагоги сучасності, діагностики та клініцисти, імена яких відомі далеко за межами України: проф. І. В. Белозьоров, проф. Є. Я. Ніколенко, проф. Є. Д. Хворостов, проф. М. І. Яблучанський, проф. В. Г. Чернуський, проф. М. М. Коренєв, проф. М. М. Попов, проф. О. С. Проценко, проф. М. Г. Грищенко, проф. О. В. Грищенко, проф. Г. М. Даниленко, проф. С. О. Шерстюк, проф. В. І. Пономарьов, проф. Н. С. Шевченко та інші.

Науково-педагогічні колективи кафедр є співвиконавцями низки міжнародних наукових досліджень у сфері фармакології, терапії, кардіології, педіатрії, хірургії тощо.

Структурними підрозділами медичного факультету виконуються наступні науково-дослідні роботи:

• «Використання фулерену С-60 та кріоконсервованої сироватки кордової крові у терапії некрозу міокарду (експериментальне дослідження);
• «Розробка та дослідження системи автоматичного управління варіабельністю серцевого ритму у кардіологічній практиці»;
• «Медикаментозна терапія пацієнтів з імплантованими елекрокардіостимуляторами»;
• «Практичні аспекти використання електромагнітного випромінювання у медицині та сільському господарстві»;
• «Розробити ефективні технології лікування та імунореабілітації дітей, що часто хворіють, з синдромом лімфаденопатії та імунопрофілактики інфекційних захворювань»;
• «Роль імунних, аутоімунних та метаболічних порушень у патогенезі та результатах інфекційного процесу, що визваний герпесвірусами»;
• «Вивчити вплив медико-соціальних факторів на формування здоров’я академічно здібних дітей середнього шкільного віку»;
• «Розробити гігієнічні заходи щодо профілактики захворювань підлітків при їх професійному самовизначенні»;
• «Патологічна анатомія окремих систем плодів та новонароджених від матерів з ускладненою вагітністю»;
• «Патоморфологічні особливості формування плоду та новонародженого під впливом патології матері»;
• «Вивчення гетерогенності метаболічних та імунних порушень та проведення їх корекції до та після тімектомії у пацієнтів з міастенією»;
• «Новітні технології у комплексному лікуванні цукрового діабету»;
• «Вивчити особливості патогенезу транзиторного болю у спині при циркадних ритмах»;
• «Дослідити розповсюдженість транзиторного болю у спині серед викладачів та наукових співробітників у місті Харків»;
• «Патологічна анатомія імунної системи людини під впливом аутоімунних захворювань»;
• «Удосконалити діагностику асоційованих з Helicobacter pylori гастродуоденальних захворювань у підлітків»;
• «Значення внутрішньоклітинних збудників у інфекційній патології у дітей»;
• «Визначити особливості механізмів формування артеріальної гіпертензії у підлітків з ожирінням»;
• «Визначити механізми формування діастолічної дисфункції лівого шлуночку у підлітків з патологією міокарду»;
• «Вивчення питань психодіагностики, етіопатогенезу, клінічних особливостей, перебігу, профілактики та лікування коморбідних психічних та поведінкових розладів»;
• «Вивчення особливостей та оптимізація використання спленектомії при лікуванні гематологічних хворих»;
• «Вивчення клініко-патогенетичних механізмів розвитку недиференційованої дисплазії сполучної тканини та ремоделювання еластично-тканинних структур організму» та інші.

Медичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна має на меті підготовку висококваліфікованих лікарів освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр», спеціальність 222 «Медицина», галузь знань 22 «Охорона здоров’я».

На медичному факультеті проводиться навчання студентів українською, російською (для російськомовних іноземних громадян) та англійською мовами за такими дисциплінами: нормальна анатомія людини (для студентів 1-2 курсів), гістологія, цитологія та ембріологія, мікробіологія, вірусологія та імунологія (курси 2–3), дерматологія, венерологія, гігієна та екологія, нутриціологія, догляд за хворими (практика), загальна хірургія,  внутрішня медицина, офтальмологія, травматологія і ортопедія тощо.

З метою підвищення знань населення з питань лікувально-фізичної культури, лікувального та профілактичного масажу, естетичної косметології у вересні 2009 року було засновано Навчальний центр естетичної медицини. Він є одним з провідних навчальних центрів міста Харкова, який навчаϵ фахівців з лікувальної фізичної культури, масажу та естетичної косметології. Випускники Навчального центру естетичної медицини затребувані и працюють у лікувальних закладах, фітнес центрах та SPA-центрах, як у нашій країні, так і за її межами.

Навчальний центр проводить навчання за наступними курсами:

• лікувально-фізична культура;
• масаж;
• естетична косметологія;
• дієтологія;
• фізична реабілітація.

Навчання проводиться за спеціально розробленими робочими програмами, які розраховані не тільки на студентів-медиків, але й на немедичний контингент, які вирішили змінити сферу своєї діяльності та отримати нові знання в області медицини та естетики.

Кафедри факультету

До складу історичного факультету входять 11 кафедр:

• кафедра акушерства та гінекології;
• кафедра анатомії людини;
• кафедра внутрішньої медицини;
• кафедра гігієни та соціальної медицини;
• кафедра загальної і клінічної імунології та алергології;
• кафедра загальної та клінічної патології;
• кафедра загальної практики — сімейної медицини;
• кафедра педіатрії;
• кафедра психіатрії, наркології, неврології та медичної психології;
• кафедра хірургічних хвороб;
• кафедра хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Наукова діяльність

Наукові дослідження на факультеті присвячені найсучаснішим проблемам теоретичної і клінічної медицини. Щорічно факультет є організатором наукових конференцій міжнародного рівня з різних питань медицини. Медичним факультетом підписано численні договори про наукове співробітництво, обмін досвідом та стажування студентів з провідними науково-медичними установами України, Великої Британії, США, Іспанії, Італії, Австралії, Південної Африки, Японії, Швеції та інших країн.

На факультеті видаються два фахові наукові журнали, що входять до наукометричних баз (Index Copernicus International).

З перших років існування відродженого факультету за ініціативою декана М. Яблучанського розпочало роботу студентське наукове товариство, до складу якого увійшли наукові гуртки окремих кафедр та адміністрація. У 2014 році змінено назву на наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Сьогодні у складі Правління Наукового товариства медичного факультету нараховується 22 студента, а на факультеті нараховується більше 150 студентів та молодих вчених, які безпосередньо займаються наукою, від 1-го курсу до 6-го.

За роки існування членами наукового товариства проведено 12 конференцій з міжнародною участю, опубліковано понад 150 статей та тез, встановлена співпраця з науковими товариствами медичних закладів вищої освіти України та інших країн.

Освітні програми

Підготовка фахівців на медичному факультеті здійснюється за освітньою програмою «Медицина» за двома освітніми рівнями — магістратура, аспірантура та докторантура.

Бази навчальних практик

Клінічні бази медичного факультету оснащені сучасним лікувально-діагностичним устаткуванням європейського рівня, а клінічна робота проводиться з урахуванням новітніх стандартів надання медичної допомоги. Більша частина закладів з переліку клінічних баз медичного факультету є новаторами у своїх галузях, провідними науковими та клінічними центрами, відомими науковими працями та досягненнями далеко за межами України.

Практичні та лекційні заняття на кафедрі хірургічних хвороб проводяться у Дорожній клінічній лікарні станції Харків «Укрзалізниці».

Клінічними базами кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна також є Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Харківська міська поліклініка № 24.

Харківська міська поліклініка № 24 має чотири терапевтичні відділення, де організована не тільки амбулаторна допомога пацієнтам, але й денні стаціонари та стаціонари вдома. Студенти старших курсів мають можливість сумісно із лікарями цього закладу брати участь у постановці діагнозу, підборі діагностичних процедур та оптимальних методів лікування на засадах доказової медицини. Висококваліфіковані кадри та сучасне обладнання дозволяють проводити якісну первинну та вторинну профілактику багатьох станів у клініці внутрішніх хвороб.

Клінічною базою кафедри загальної практики — сімейної медицини є Харківська міська поліклініка № 26, що є базою для проходження медичної практики з внутрішньої медицини студентами 5 курсу (англомовна форма навчання), а також вивчення дисципліни «Організаційні засади сімейної медицини» студентами 6 курсу.

Партнери факультету

Факультет підтримує контакти з ученими та викладачами провідних науково-медичних установ України, Австралії, Великої Британії, Іспанії, Італії, Південної Африки, США, Японії, Швеції тощо.

Також партнерами виступають:

• НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків.
• Інститут мікробіології та імунології імені І. Мечникова НАМН України.
• Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Зайцева НАМН України.
• Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України.
• Дорожня клінічна лікарня станції Харків.
• Лікувально-профілактичний заклад «Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці».
• Харківська обласна інфекційна лікарня.
• Харківський міський перинатальний центр.
• Клініка репродуктивної медицини імені академіка В. Грищенка та інші.

Найбільш плідно університет співпрацює з Харківською медичною академією післядипломної освіти Міністерство охорони здоров’я України.