Фізичний факультет Каразінського університету
Фізичний факультет — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Фізика», «Астрономія» для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.
Зміст
Історія факультету
Факультет створено 17 січня 1805 року. На відділенні фізичних та математичних наук було створено кафедру теоретичної та експериментальної фізики, а в 1824 році — кафедру астрономії.
Новий етап розвитку фізичної науки в Харківському університеті розпочався після відновлення університету в 1933 році, коли Харківський державний університет був створений на базі Фізико-хіміко-математичного інституту і Педагогічного інституту профосвіти.
З 1 жовтня 1933 року відновив роботу фізико-математичний факультет, деканом якого став український фізик професор А. Желеховський — автор першого підручника з курсу загальної фізики українською мовою. Він також був одним із керівників ініціативної групи харківських фізиків і безпосереднім учасником створення в Харкові Українського фізико-технічного інституту (УФТІ). З цього часу до складу фізичного відділення факультету входили вже чотири кафедри.
Перехід університету в нову будівлю дав можливість до 1962 року перетворити фізико-математичний факультет на три окремі факультети: фізичний, механіко-математичний і фізико-технічний. З цього часу почався новий період у розвитку фізичного факультету, виникають нові наукові напрямки досліджень, нові кафедри й лабораторії.
Сьогодні факультет має потужний потенціал: у фаховій підготовці студентів залучені викладачі 9 кафедр, серед яких 2 дійсні члени та 2 члени-кореспонденти Національної академії наук України, член-кореспондент Транспортної академії наук України, лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужені працівники освіти України, понад 30 докторів наук, професорів, і понад 40 кандидатів наук, доцентів.
Сьогодні факультет приймає вступників на навчання для здобуття ступеня бакалавра та магістра за спеціальністю «Фізика та астрономія» з підготовкою фахівців за двома освітніми програми: «Фізика» й «Астрономія та космічна інформатика».
До переліку дисциплін професійної підготовки студентів входять, зокрема, курси загальної фізики, теоретичної фізики, вищої математики, інформатики і програмування, комп’ютерного моделювання, використання комп’ютерних технологій у наукових дослідженнях, спеціальні курси кафедр тощо. Викладання навчального матеріалу починається з базових понять, основ і характеризується послідовністю й ретельністю, поступовим підвищенням рівня складності.
Кафедри факультету
До складу фізичного факультету входять дев’ять кафедр:
- кафедра астрономії та космічної інформатики;
- кафедра вищої математики;
- кафедра експериментальної фізики;
- кафедра загальної фізики;
- кафедра теоретичної фізики імені академіка І. М. Ліфшиця;
- кафедра фізики кристалів;
- кафедра фізики низьких температур;
- кафедра фізики твердого тіла;
- кафедра фізичної оптики.
Кафедри мають філії в академічних інститутах Харкова.
До складу факультету також входять:
- науково-дослідні та науково-методичні лабораторії;
- унікальна гелієва зріджувальна станція;
- механічні майстерні.
Наукова діяльність
На факультеті засновані й активно розвиваються кілька всесвітньо відомих наукових шкіл, зокрема теоретичної фізики, фізики твердого тіла, фізики низьких температур, магнетизму, фізики реального кристала, фізичної оптики, фізики Сонячної системи. Засновниками наукової школи теоретичної фізики в Харківському університеті були видатні вчені — лауреат Нобелівської премії, академік Л. Ландау та академік І. Ліфшиць.
Сьогодні в центрі уваги дослідників факультету такі наукові напрямки: квантова теорія поля, теорія гравітації, теорія конденсованого стану речовини, невпорядковані системи, нелінійна фізика, мезоскопіка, спінтроніка, магноніка, сучасні проблеми надпровідності та високотемпературної надпровідності, теплофізичні та механічні властивості металів і конструкційних матеріалів при низьких температурах для потреб нової техніки, низьковимірні магнітні та нормальні наносистеми, зокрема вуглецеві та напівпровідникові нанотрубки — перспективні матеріали сучасних нанотехнологій, магнетизм ультрамалих частинок та багатошарових тонких плівок, властивості фрустрованих магнітних та електричних систем, лазерна фізика, оптичні ефекти в нанорозмірних металевих плівках, механізми масопереносу в дефектних кристалах, механічні, дифузійні та релаксаційні властивості твердих тіл із різною дефектною структурою.
До практичних розробок факультету останнього часу слід віднести метод вимірювань показників заломлення діелектриків за допомогою фотоіндукованих періодичних структур, метод імплантації наночастинок срібла в оптичне кварцове скло під дією інфрачервоного пучка CO2-лазера, нові сучасні технології (кріохімічна та радіаційно-термічна) одержання дрібнодисперсних феритових порошків, призначених для здійснення високощільного магнітного запису, метод керованої вакуумної термічної обробки сталевих виробів тощо.
Розробки в галузі фізики біоматеріалів і медичного матеріалознавства стали підґрунтям для створення унікальних імплантаційних кальцій-фосфатних наноматеріалів, які за своїм складом, морфологією та структурою близькі до мінеральної складової твердої тканини хребетних. Післяопераційні дослідження показали, що створені біоматеріали є високоефективними штучними замінниками кістки та придатні для широкого клінічного застосування.
Розвиток наукових досліджень на факультеті обумовив відкриття нових спеціальностей «Фізика конденсованого стану» та спеціалізацій «Космічна інформатика», «Магнетизм нанорозмірних систем», «Фізичні процеси в біоматеріалах», «Фізика нанокристалів і наноструктур».
Працює Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій.
Видається Вісник університету, серія «Фізика».
На факультеті діє студентське наукове товариство. Упродовж періоду навчання студенти мають можливість бути активними учасниками факультетських та загально університетських наукових гуртків, спортивних секцій, творчих колективів. Велика увага приділяється жанрам хорового та сольного співу, сучасним естрадним та спортивним танцям. На фізичному факультеті є студентський клуб любителів наукової фантастики «Контакт» та проводиться міжнародний фестиваль популяризації науки та наукової фантастики «Зоряний міст».
Освітні програми
Підготовка фахівців на фізичному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Фізика», «Астрономія» за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.
Бази навчальних практик
Базами практики студентів фізичного факультету є Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна Національної академії наук України (ФТІНТ), Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (ХФТІ), Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів НАН України», Інститут радіофізики і електроніки імені В. Я. Усикова НАН України (ІРЕ), Радіоастрономічний інститут НАН України, Державне науково-виробниче об’єднання «Метрологія».
Партнери факультету
Факультет співпрацює з:
науково-дослідним центром «Демокрітос» (м. Афіни, Греція);
Брайтонським університетом (Велика Британія);
Ексетерським університетом (Велика Британія);
Єнським університетом імені Фрідріха Шиллера (Єна, Німеччина).
Студенти також проходять наукове стажування в CeNIDE (Центр наноінтеграції та біоматеріалів) при Університеті Дуйсбург-Ессена (Німеччина), Інституті низьких температур та структурних досліджень Польської академії наук (м. Вроцлав), Інституті фізики Університету імені П. Й. Шафарика (Кошице, Словаччина).==
