Філологічний факультет Каразінського університету

Філологічний факультет — структурний підрозділ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, що забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Журналістика», «Мова і література (латинська)», «Мова і література (польська)», «Мова і література (російська)», «Прикладна лінгвістика», «Українська мова і література», для викладацької, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

Історія факультету

У 1805 році філологічний факультет розпочав існування та був одним з  перших чотирьох факультетів.

Назва з’явилася не одразу, оскільки філологічні дисципліни викладалися спільно з історичними курсами. Спочатку на відділенні словесних наук протягом 1805–1835 років, пізніше на філософському факультеті, складовою якого воно було до 1850 року, а до 1919 року на історико-філологічному факультеті.

У 20-х–30-х роках XX століття факультет був літературним відділенням Інституту суспільних наук академії теоретичних знань, секцією мови та літератури соціально-економічного відділення факультету профе­сійної освіти в Інституті народної освіти, згодом літературно-лінгвістичним відділенням Педаго­гічного інституту професійної освіти. Факультетом із двома відділами — літератури та мови — він став у 1933 році, а назва «філологічний» закріпилася з 1941 року.

Історія факультету пов’язана з іменами видатних учених, педагогів, письменників. Усі вони зробили значний внесок для розвитку вітчизняної філологічної науки. Зокрема цінним надбанням у мовознавстві визнано дослідження І. Срезневського, О. Потебні, Д. Овсянико-Куликовського, фольклориста та етно­графа М. Сумцова, знавців історії дав­ньо­грецької й дав­ньо­римської літератури І. Кронеберга, А. Валицького, І. Нетушила, світової літератури — О. Кирпичникова.

У XX столітті з факультетом була пов’язана наукова й педагогічна діяльність академіків О. Білецького (літе­ра­туро­знавство), Л. Булаховського (мовознавство), праці яких високо поціновані на державному та міжнародному науковому рівнях.

З часу заснування університету його ректорами були філологи І. Рижський, В. Джунков­ський, І. Кронеберг, П. Гулак-Арте­мов­ський, К. Фойгт, Х. Ром­мель, М. Лавровський.

Сьогодні філологічний факультет є потужним осередком гуманітарної науки. Навчальний процес забезпечують висококваліфіковані викладачі, зокрема одинадцять докторів наук. Очолює факультет доктор філологічних наук, професор Ю. Безхутрий.

Серед напрямів розвитку сучасного мовознавства є питання лексикології та фразеології, морфології, мор­фе­міки, словотвору, ономастики, діалектології, історії літературної мови, стилістики й мови художнього твору, історичної граматики, комп’ютерного синтаксису й се­ман­тики, комп’ютерної лексикографії тощо.

Сфера літературознавчих студій — історія й теорія літератури, літературної критики, розвиток і взаємодія художньо-естетичних систем, теорія й практика перекладу, закономірності світового літературного процесу.

Факультет забезпечує підготовку фахівців за освітніми програмами «Журналістика», «Мова і література (латинська)», «Мова і література (польська)», «Мова і література (російська)», «Прикладна лінгвістика», «Українська мова і література».

Студенти факультету різних спеціальностей вивчають понад 200 навчальних дисциплін, що забезпечує можливість для реалізації індивідуальних наукових та освітніх інтересів і прагнень студентів.

На спеціалізації «Журналістика» викладаються курси основ теле- й  радіожурналістики, видавничої справи, сучасної української мови, теорії та історії соціальних комунікацій, методики й методології тексту, нових та альтернативних медіа, мистецької критики.

Наукові основи спеціалізації «Мова і література (латинська)» — історія античної Греції та Риму, антична наука та культура (філософія, міфологія, грецька та римська література, ораторське мистецтво, давньогрецька та латинська мови).

На спеціальності «Мова і література (польська)» викладають курси польської та української мов й історії польської і української літератур. Згідно з навчальним планом студентам пропонуються курси історії Польщі, історична граматика польської мови, загальне мовознавство, теорія літератури, логіка, психологія, педагогіка, методика викладання польської та української мов тощо, що забезпечує високий рівень підготовки майбутніх фахівців.

Науковою основою спеціальності «Мова і література (російська)» є курси російської мови та історії російської літератури. Студентам пропонуються фундаментальні курси історії російської мови та російської літератури, сучасна російська мова, українська мова та література, історія зарубіжної літератури, загальне мовознавство, теорія літератури, логіка, психологія, педагогіка, методика викладання мови і літератури, латинська мова, старослов’янська мова тощо.

Студенти відділення прикладної лінгвістики вивчають дисципліни загальноматематичного циклу, зокрема математичний аналіз, математичну логіку, теорію алгоритмів, теорію множин, вищу алгебру, теорію імовірностей та математичну статистику; дисципліни загальнофілологічного циклу і спеціальні дисципліни, зокрема вступ до мовознавства, загальне мовознавство, математичні методи у мовознавстві, автоматичне опрацювання текстової інформації, теорію и практику науково-технічної інформації; теоретичні та практичні курси англійської, німецької, української та російської мов, теорію і практику перекладу; основи інформатики та обчислювальної техніки, програмування, правила роботи з кількома текстовими редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних, системами машинного перекладу з різних мов, графічними редакторами, навчальними програмами; дисципліни педагогічного циклу: логіку, психологію, основи педагогіки, методику викладання основ інформатики й обчислювальної техніки та методику викладання англійської мови.

Науковою основою спеціальності «Українська мова і література» є курси української мови та історії української літератури, історії зарубіжної літератури, історії російської літератури, сучасної російської мови, загального мовознавства, теорії літератури, методики викладання мови та літератури, логіки, психології, педагогіки, латинської мови, старослов’янської мови.

Кафедри факультету

До складу філологічного факультету входять сім кафедр:

• кафедра української мови;
• кафедра історії української літератури;
• кафедра російської мови;
• кафедра історії російської літератури;
• кафедра історії зарубіжної літератури і класичної філології;
• кафедра загального та прикладного мовознавства;
• кафедра журналістики.

Також до складу факультету входить інформаційний центр.

Наукова діяльність

Факультет є осередком гуманітарної науки в галузі українського, російського та загального мовознавства і літератури, соціальних комунікацій.

Щороку науковці факультету публікують у вітчизняних і закордонних часописах, збірниках матеріалів всеукраїнських і міжнародних конференцій близько 200 статей, видають монографії, словники, енциклопедії, довідники, підручники для вищої та загальноосвітньої школи — понад 30 назв за останні кілька років. На факультеті видається Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Філологія».

На філологічному факультеті діє спеціалізована Вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності: К 64.051.07 10.01.01 — українська література; 10.01.02 — російська література.

Діє аспірантура за спеціальностями: українська мова, українська література, російська мова, російська література, література зарубіжних країн, теорія та історія журналістики, а також докторантура за спеціальностями: українська мова, українська література, російська література.

Діяльність Наукового товариства факультету спрямована на інтереси студентства і викладачів філологічного факультету. У межах товариства проводяться регулярні наукові доповіді студентів, аспірантів, викладачів, різноманітні науково-мистецькі акції, концерти класичної та сучасної музики, дискусії та круглі столи з лінгвістичних та літературознавчих питань, щорічна Студентська наукова конференція, конкурс студентських наукових робіт.

Також діє літературна студія «Текстура», де відбуваються зустрічі із сучасними письменниками, дискусії, вечори читань та спільні походи на заходи.

Студенти-філологи беруть участь у регіональних і все­україн­ських наукових конференціях, у все­україн­ській сту­дент­ській олімпіаді з української мови і лі­те­ра­тури, Все­україн­ському конкурсі знавців української мови імені П. Яцика, міських і всеукраїнських кон­кур­сах студентських наукових робіт, демонструючи ви­со­кий рівень фахової підготовки.

На факультеті створені електронний інфор­ма­цій­ний центр, віртуальна бібліотека, навчальна фільмо­тека, сучасними комп’ютерами обладнані два класи.

Освітні програми

Підготовка фахівців на філологічному факультеті здійснюється за освітніми програмами «Журналістика», «Мова і література (латинська)», «Мова і література (польська)», «Мова і література (російська)», «Прикладна лінгвістика», «Українська мова і література», за трьома освітніми рівнями — бакалавріат, магістратура, аспірантура та докторантура.

Бази практик

Педагогічна практика на філологічному факультеті проводиться в 11 базових середніх навчальних закладах, університетському ліцеї та на факультеті іноземних мов університету. Студенти-іноземці проходять практику на кафедрі мовної підготовки для іноземних студентів. З базовими закладами завчасно укладаються угоди щодо проведення практики за визначеною формою. Студенти можуть також самостійно обирати місце проходження практики з дозволу деканату.

Виробнича практика студентів відділення журналістики проводиться у видавництвах та засобах масової інформації. Її керівництво здійснюється особою, призначеною за наказом ректора університету, а також співробітником ЗМІ, якого призначив редактор.

Базами для проходження навчально-виробничої практики з видавничої справи на відділенні «російська мова та література» є місцеві видавництва газет, журналів, навчальної, довідкової літератури та іншої друкарської продукції, видавництва «Клуб сімейного дозвілля», «Ранок», «Слово».

Партнери факультету

Партнерами факультету є:

• Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України;
• Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка;
• Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
• Львівський національний університет імені І. Франка.