Бондаренко Валерій Антонович
Бондаренко Валерій Антонович (17 березня 1947 року, с. Соколів Червоноармійського району Житомирської області) — український кріобіолог, фізіолог, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фізіології людини та тварин.
Біографія
З 1965 по 1970 р. навчався на біологічному факультеті ХДУ ім. О. М. Горького. З 1973 по 1976 р. навчався в аспірантурі Інституту проблем кріобіології та кріомедицини АН України м. Харків. У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію «Перекисне окислення ліпідів у мембранах мітохондрій під впливом низьких температур». У 1989 р. захистив докторську дисертацію «Розвиток та попередження холодового шоку клітин». З 1983 р.— керівник лабораторії біохімії мембран інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАНУ м. Харків. З 1989 р. і по теперішній час завідувач відділу фізіології клітин Інституту проблем кріобіології та кріомедицини. З 1990 р. — завідувач кафедри фізіології людини та тварин біологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Наукова діяльність
Наукові напрями — біологія клітини, кріобіологія.
Проводить дослідження механізму чутливості клітин до дії екстремальних факторів середовища. Під керівництвом Бондаренка В. А. встановлені основні механізми та фактори, що впливають на структуру мембрани та цитоскелету, на системи іонного транспорту клітин при охолодженні, а також в умовах низькотемпературного консервування біологічних об'єктів. Теоретично та експериментально обґрунтовані нові підходи до підвищення стійкості клітин до дії низьких температур, пов'язані з направленою модифікацією стану клітинних мембран і систем, що контролюють іонний гомеостаз клітини.
Член двох спеціалізованих учених рад за спеціальностями «Фізіологія», «Біохімія» та «Біофізика». Лауреат преміїім. О. В. Палладіна НАНУ (1992), Соросівський професор.
Автор понад 230 наукових публікацій, 3 монографій. Підготував ЗО кандидатів і 2 докторів наук.
Почесні відзнаки
Премія НАН України імені О. В. Палладіна 1989 р. за цикл робіт «Дослідження механізмів кріопошкоджень біологічних мембран» (спільно з А. М. Білоусом та О. К. Гулевським).