Лур’є Анатолій Йонович

Лур’є Анатолій Йонович (15 червня 1938 року, м. Харків) — фахівець у галузі гідрогеології, геотермії та контролю якості газу, доктор геолого-мінералогічних наук, професор.

Біографія

У 1962 році закінчив Харківський державний університет імені. О.М. Горького. Трудову діяльність розпочав інженером-гідрогеологом  в інституті «ПівденДІПРОруда» (м. Харків). З 1963 працює в Українському науково-дослідному інституті природних газів, де пройшов шлях від інженера до завідувача відділу (1975–2009 рр.). Водночас з 1966 до 1968 року навчався в аспірантурі ІГН АН УРСР (м. Київ), де у 1969 році захистив кандидатську дисертацію. А у 1989 році у ВНДІгазі (м. Москва) захистив докторську дисертацію.

З 1992 року за сумісництвом почав викладати в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, з 2010 року перебуває на постійній роботі в університеті.

На початку 90-их рр. брав участь у підготовці Технічних угод до контрактів на передавання газу з Росії до України. У 1999 році він був призначений керівником Центру з контролю якості газу НАК «Нафтогаз України». Під його керівництвом створена галузева комплексна система контролю якості газу, численні аналітичні та метрологічні методики, низка галузевих і національних стандартів. Протягом 1997–2000 рр. без відриву від основної роботи працював працював експертом Міжнародного газового союзу.    

Наукова діяльність

Напрямки наукової діяльності: гідрогеологія, геотермія, термогазодинаміка, методи контролю якості природного газу. Розробив теоретичні основи взаємозв’язку геотемпературного поля з формуванням і розміщенням газових і нафтових родовищ. Під його керівництвом створена галузева комплексна система контролю якості природного газу, розроблені численні нормативні документи, методики, інструкції, а у 70–80-х рр. було проведено комплекс термогазодинамічних досліджень, зокрема й за геологічним напрямом, на газових родовищах Сибіру, Якутії та шельфі Баренцового моря.

У 1989 році організував Всесоюзну науково-технічну конференцію «Термогазодинамічні процеси і системи їх контролю під час розвідки, видобування та транспортування нафти й газу» — «Термогаз-89».

Вчений є заступником головного редактора збірника праць УкрНДІгазу «Питання розвитку газової промисловості України»,  член редколегії «Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Геологія, географія, екологія», заступник голови технічного комітету Держспоживстандарту України ТК-133 «Газ природний», член Ученої ради УкрНДІгазу та факультету геології, географії, рекреації і туризму Каразінського університету, голова спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій.

Автор і співавтор понад 200 друкованих праць, зокрема трьох монографій, навчальних посібників, 5 винаходів і патентів, а також науково-популярних видань з історії газової промисловості, водних ресурсів, краєзнавства.

Навчальна діяльність

Викладає курси: «Геотермія родовищ нафти і газу», «Історія та методологія гідрогеології», «Науково-дослідницький практикум в гідрогеології», «Науково-дослідницька практика», «Ресурси питних підземних вод»,  «Гідрогеотермія», «Динаміка підземних вод», «Інженерні споруди».

Громадська діяльність

Був експертом з якості газу Міжнародного газового союзу (1997–2000 рр.).

Почесні відзнаки

Нагороджений почесною відзнакою НАК «Нафтогаз України».

Почесний працівник АТ «Укргазпром», ДК «Укргазвидобування».